1. Профілактичні щеплення

 

Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом, ст. 12 «Профілактичні щеплення». Профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правця та кору є обов’язковими і включаються до Календаря щеплень.

Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорониздоров’я України «Про внесення змін до Календаря профілактичних щеплень в Україні» від 18.05.2018 № 947.

Зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні

   Міністерство охорони здоров’я та Міністерство освіти і науки спільним указом заборонили відвідувати школи та дитсадки нещепленим дітям. Відповідний документ від 6 вересня розіслали у обласні державні адміністрації.

  Таке рішення пов’язують із «напруженою ситуацією» з інфекційними хворобами, яку спостерігають в Україні впродовж останніх 5 років. Зокрема йдеться про спалах кору – від початку року зафіксували майже 30 тисяч захворювань на кір, 13 випадків – закінчились смертю пацієнта.

      Вимога щеплень передбачена у статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Тож у МОЗ просять обладміністрації вжити всіх заходів, аби виконати планові профілактичні щеплення та не допустити не щеплених дітей у заклади освіти.

   ВАКЦІНАЦІЯ ДІТЕЙ: ВІДПОВІДАЄМО НА ЗАПИТАННЯ БАТЬКІВ

Чи є ефективніший за вакцинацію засіб захисту від інфекційних захворювань

Ні, немає. Ризик спалахів інфекцій­них захворювань буде мінімальним, якщо кількість щеплених дітей становитиме 90-95%. Такий відсоток формує «колективний імунітет», що запобігатиме поширенню інфек­ційних захворювань. Коли кількість щеплених незначна, ризикують захворіти не лише діти, а й дорослі. Цей факт перевірений часом, адже є захворювання, на які не хворіють завдяки тому, що вже багато поколінь вакцинували від них. Якщо відмінити вакцинацію, рідкісні або зниклі захворювань поширюватимуться зно­ву. Саме вакцинація дає змогу сформувати в дитини імунітет, без якого вона ризикує захво­ріти за першого ж контакту з інфекціями.

Чи можна ва кцинувати дітей із хронічними захворюваннями

Так, можна. Дітей із хронічними захво­рюваннями слід захищати передусім. Адже супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. Також утаких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, діти з хронічними захворю­ваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеп­лення за станом здоров’я. Наприклад, дітей, хворих на цукровий діабет пер­шого типу або бронхіальну астму, слід вакцинувати від пневмококової інфекції, що спричиняє пневмонію, менінгіт, отит тощо. Дітей із хронічними захворюван­нями печінки — від гепатиту А.

Чому діти, які були щеплені, все одно хворіють

Вакцинація безпечніша, ніж захворюван­ня, лише тому, що вакцина містить ослаб­лений, вбитий збудник або його частки. У кожної дитини організм порізному реагує на щеплення. Іноді він формується частково або не формується взагалі. Тож щеплена дитина може за­хворіти, але захворювання матиме легший перебіг чи не матиме тяжких ускладнень.

Як реагує організм дитини на щеплення

Формує адекватну імунну відповідь Так, імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одно­часно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збуд­ником, в її організмі вже сформується достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зізбудником імун­ній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж уразі вакцинації. Наприклад, у разі захворювання на гепатит В, імунна система нещепленої дитини вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі вакцинаціїїї організму доведеться формувати антитіла лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від захворювання.

Чи спричиняє вакцинація в дітей  аутизм

Ні, це хибна думка. Вона поширилася серед батьків і медичних працівників після публікації в 1998 році статті анг­лійського лікаря Ендрю Уейкфілда  про зв’язок вакцинації про­ти кору, краснухи, паротиту заутизмом. Через кілька років після цієї публікації Центр контро­лю та профілактики захворювань у США, меди­чний інститут Національної академії наук Вели­кобританії і Британська національна служба охорони здоров’я спростували зв’язок між роз­витком аутизму і вакцинацією. Тим паче, що аутизм — це генетично зумовлене захворюван­ня. Прояв його симптомів лише збігається в часі з вакцинацією проти кору, паротиту та краснухи.

Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень

Так, можна. На дитину впливає значно більше антигенів унаслідок захворю­вання на ангіну, ніж від кількох щеп­лень одночасно. Таке вакцинування заощаджує час і гро­ші, зменшує кількість відвідувань поліклініки. До того ж так легше дотримуватися Календаря профілактичних щеплень вУкраїні. Наприклад, щеплення одночасно від кору, епідемічного паротиту і краснухи, скорочує кількість ін’єкцій, а отже зменшує больові від­чуття.

Грудне вигодовування не заміняє щеплень

       Перші антитіла дитина отримує від матері: вони потрапляють через плаценту в кров дитини. Проте маминих антитіл недостатньо, аби запобігти захворюванням, та й зберігаються вони в крові ди­тини не тривало. А якщо мама не щеплена або не хворіла на певні захворювання, то їх у дитини взагалі не буде.  За грудного вигодовування дитина також отримую антитіла від матері. Саме тому воно так важливе для імунітету дитини, але цьо­го захисту недостатньо. Наприклад, дитина цілком може захворіти на кашлюк, не зважаючи на грудне вигодовування. До тогож джере­лом інфекції можуть бути батьки, зокрема мама, яка годує грудним молоком.  В Україні відповідно до Календаря в перший день життя дітям роблять щеплення проти гепатиту В, на третій-п’ятий день — проти туберкульозу. А планову вакцинацію проти кашлюку, правця, дифте­рії, поліомієліту, гемофільної інфекції починають із двох місяців.

Планова вакцинація дітей з перших місяців життя

          Інфекційні захворювання найнебезпечніші для життя і здоров’я дітей віком до року. Саме недостатність антитіл в організмі дитиниробить його беззахисним перед захворюваннями. Уникнути контак­ту зі збудником інфекційного захворювання майже неможливо. Адже дитину може інфікувати навіть найближче оточення: батьки, брати та сестри, бабусі та дідусі.  У певному сенсі час вакцинації визначає її ефективність: що раніше, то ліпше. Необхідно встигнути вакцинувати дитину до того, як вона зустрінеться зі збудником. Саме тому деякі щеплення роблять у перші дні та місяці після народження. Якщо відкласти вакцинацію, дитина може захворіти.

Дітей із хронічним захворюванням можна вакцинувати

      Діти із хронічними захворюваннями передусім потребують захисту від інфекцій. По-перше, супутні захворювання можуть погіршити перебіг основного. По-друге, у таких дітей інфекційні захворювання або їх ускладнення протікають значно тяжче. Відповідно до Календаря діти з хронічними захворюваннями належать до групи ризику. Для таких дітей Календарем передбачено додаткові щеплення за станом здоров’я. Наприклад, діти з цукровим діабетом першого типу й бронхіальною астмою мають додатково вакцинуватися проти пневмококової інфекції, що викликає пневмонії, менінгіт, отит тощо. Діти із захворюванням печінки потребують додаткової вакцинації від гепатиту А. Медичні протипоказання до проведення вакцинації визначені в Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» від 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551). Тому лише фахівець можевизначити, коли вакцинація протипоказана.

Діти, які були щеплені, все одно захворіли

          Вакцинація безпечніша, ніж захворювання, лише тому, що вак­цина містить ослаблений, вбитий збудник або його частки. Відпо­відь організму на щеплення все одно в кожної дитини індивідуаль­на. Тому не у всіх щеплених дітей може сформуватися імунітет або він може сформуватися частково. Дитина може захворіти, але за­хворювання буде протікати легше або не буде тяжких наслідків. На­приклад, дуже великий відсоток тих, хто перехворів на поліомієліт, стають інвалідами на все життя або захворювання має летальний кі­нець. Щеплення може запобігти тяжким наслідкам або ускладнен­ням після захворювання. Також відомо, що немає вакцин зі стовідсотковою ефектив­ністю, у більшості вакцин вона становить 85-95%.

Організм дитини формує адекватну імунну відповідь

        Імунна система дитини реагує на сторонні мікроорганізми й виробляє антитіла одночасно до кількох збудників. Якщо згодом організм дитини ще раз зіткнеться зі збудником,в її організмі буде сформований достатній рівень антитіл, які запобігатимуть захворюванню. У разі природного контакту зі збудником імунній системі дитини доведеться реагувати на більшу кількість сторонніх агентів, ніж у разі вакцинації. Наприклад, у випадку захворювання на гепатит В, якщо дитина не вакцинована, її імунна система вироблятиме антитіла проти чотирьох сторонніх білків вірусу. У разі ж вакцинації організму дитини доведеться формувати антитез лише до одного антигена, що забезпечить ефективний захист від  захворювання.

 

___________________________________________________________________________________________________________________

14.06.2024

СИСТЕМА ЗАГАРТУВАННЯ МАЛЯТ У ДИТЯЧОМУ
САДКУ ТА В СІМ'Ї

       Провітрювання кімнат звичайно здійснюється через 1,5-2 години холодної пори року протягом 15-20 хвилин. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених кватирках, фрамугах.
         Протягове провітрювання (за відсутності дітей) здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13 хвилин.
         Супутній провітрюванню захід: вологе прибирання помешкання.
         Прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально — тричі на день (але не менше двох — до та після денного сну). Влітку та навесні корисно до 5 хвилин прогуляти дітей під мокрими після дощу деревами, взимку — під засніженими.
         Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загальнорозвивальних вправ, рухливих ігор.
         Денний сон при відчинених вікнах, фрамугах (по змозі — у спальних мішках на відкритих, не опалюваних взимку верандах) — за режимом відповідно віковій категорії.
        Миття рук, умивання, промивання носа водою — 5-7 хвилин у режимі дня.
        Промивання носа, полоскання горла відварами лікарських трав — для дітей від 4 до 7 років. Тривалість 1 хвилина, періодичність — залежно від вказівок медпрацівника.
       Супутній захід: точковий масаж обличчя.
       Ходьба босоніж по землі, вологому піску, траві,калюжах (улітку), снігу (узимку за умови відповідної підготовки дитини). Цілорічно у приміщенні ходьба по вологих килимках, просочених розчином морської солі, йоду, відварами лікарських рослин. Залежно від різновиду, температури повітря, місця проведення тощо процедура триває від 1 до 10 хвилин.
       Супутній захід: вправи для профілактики плоскостопості, ходьба по килимках з каштанами, горохом, по ребристій дошці, масажних гумових килимках.
        Повітряні ванни. Приймаються в процесі ранкової гімнастики (улітку на вулиці), після денного сну, під час фізкультурного заняття. Температура повітря від +21°С до +15°С. Тривалість 2-10 хвилин узимку і до 30 хвилин улітку. Коли дуже тепло, дошкільнята можуть бавитися весь день у самих трусиках та легеньких маєчках.
       Супутні заходи: легкий самомасаж — погладжування кистей рук, помацування шкіри на руках, грудях, животі, розтирання тіла коловими рухами.
        Обливання ніг прийнятне для дітей віком від двох років. Рекомендується взимку після денного сну, а теплої пори року — перед денним сном. Тривалість від 20 до 40 сек. (з поступовим наростанням). Температура води від +20°С до + 18°С. Для загартованих дітей можливе зниження температури. При обливанні ніг водою контрастних температур початкова температура +36°С, кінцева +25°С.
         Супутні заходи: потупування ногами, згинання і розгинання пальців.
         Вологе обтирання тіла рукавичкою або рушничком (тканину краще просочити відваром м'яти, ромашки, чебрецю, любистку). Для дітей від 3 років і більше. Проводиться щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість від 50 сек. до 1 хвилини. Температура води від +34°С до +23°С (з поступовим пониженням).
        Супутні заходи: різноманітні рухи руками, повороти, нахили тулуба.
        Обливання тіла (по можливості — душ — від 2 років). Бажано щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість 15-35 сек. Температура +35°С. Залежно від віку дитини і ступеня загартованості організму можливе зниження температури до +1°С.
         Купання у відкритих водоймах — для дітей від 3 років улітку. Купатися можна щодня з 10-ї ранку до опівдня і з 15-ї до 17-ї години. Тривалість водної процедури 3-Ю хвилин (залежно від віку дітей). Температура води не нижча +22°С, повітря до +26°С.
         Супутній захід: рухи для навчання плавання, рухливі ігри у воді. 
        Сонячні ванни. Приймати бажано від 3 років під час прогулянки, на пляжі. Тривалість нарощується від 3-4 хвилин до 15 хвилин. 
       Супутні заходи: рухливі ігри, ігри з піском та водою.
 

 ГАРТУЄМО ТІЛО І ДУХ

Добір різноманітних цікавих ігрових та доступних фізичних вправ, використання сюжетних, ігрових дій, як відомо, сприяє розвитку інтересу

дошкільнят до руху. Але така робота ефективна за певних умов. Насамперед, використання імітаційних, мімічних та пантомімічних вправ, елементів танцювальних рухів, вправ гімнастики у-шу, вправ під музичний супровід тощо.

Домінантні заняття традиційно складаються із загальнорозвивальних вправ, рухливих ігор, долання смуги перешкод тощо. До цього комплексу долучаються сюжетно-рольові заняття, сюжетно-імітаційні комплекси ранкової гімнастки.

З метою реалізації виховних завдань та формування досконалих фізичних якостей у дітей можуть бути використані такі педагогічні технології:

♦ ускладнення вивчених рухів різновидами рухових дій (ходьба по лаві з м'ячем у руках, з мішечком з піском на голові, ходьба з пластичними чи ритмічними рухами рук тощо);

♦ збільшення кількості рухів у процесі кожного наступного повтору, збільшення відстані розбігу під час стрибків у довжину (висоту) чи з розбігу або з місця, подовження дистанції стрибків з просуванням уперед;

♦ постійне регулювання видозміни темпу виконання рухів;

♦ урізноманітнення рухів (наприклад, стрибки: з просуванням уперед на двох ногах; у парах; через шнури, покладеш на підлогу; з обруча в обруч; через невисокі предмети; по дошці, покладеній на підлогу; по похилій дошці тощо)

На тому, яке значення мають рухливі ігри, не будемо зупинятися докладно. Ця тема постійно висвітлюється у «Дошкільному вихованні».

Чималі резерви можливостей морально-вольового виховання дітей містять способи їх організації під час виконання рухів. Так, змінний спосіб та колове тренування спонукають малят виконувати рухові дії у безперервному режимі з одночасною взаємодією 5—8 рухів. Після виконання 4-5 рухів вихователь індивідуально вказує на допущені помилки, пропонує дітям виправити їх, виявити наполегливість.

Формування деяких рухових навичок у дошкільнят (стрибки у довжину, у висоту тощо) пов'язане з дещо ризиковими діями. Тому дитину треба переконати, що ті чи інші перешкоди вона зможе подолати.

На третьому етапі формування рухових умінь та навичок позитивний ефект дає багаторазове повторення рухових дій "у режимі ризику". Ця технологія включає наступні прийоми: практична допомога дитині, страховка, приклад, вправнішого товариша, схвалення, заохочення дітей до сміливіших дій.

Використання цих прийомів дає можливість діяти впевнено, долаючи, почуття страху.

Одним з найважливіших завдань є виховання у дітей доброзичливого, чуйного ставлення до однолітків під час виконання рухів.

Розроблена нами методика передбачає такі дії:

♦ включення до фізкультурного заняття, ранкової гімнастики, спортивних свят, гімнастичних та танцювальних вправ, які виконуються у парах, трійках, вчотирьох. Як-от: парна ходьба, біг, стрибки у довжину з місця, метання предметів у ціль, на дальність, лазіння по гімнастичній драбині;

♦ використання підстраховки — діти з високим рівнем рухової підготовленості допомагають дітям менш підготовленим;

♦ доброзичлива практична допомога дошкільнят один одному під час виконання важких елементів рухів (наприклад, стрибок у висоту, стрибок у довжину з розбігу);

♦ підтримка один одного під час рухливих ігор, допомога товаришам, які спіткнулися, впали;

♦ позитивна оцінка рухової діяльності товариша наприкінці заняття;

♦ прояви чуйності до фізично слабших підлітків.

Розроблена технологія виховання у дітей морально-вольових рис характеру та почуттів емпатії не вичерпує всієї проблеми організації навчально-виховного процесу, але представляє реальну можливість виховання у дошкільників добрих почуттів, формування рішучості, сміливості, волі.

Для реалізації оздоровчого процесу під час фізкультурних занять, ранкової гімнастики, рухливих ігор пропонуються:

♦ дихальні вправи (вправи зі звуконаслідуванням);

♦ використання елементів точкового масажу, який діти можуть виконувати самостійно;



♦ вправи для розслаблення м'язів тіла (релаксації) під тиху, спокійну мелодію;

♦ вправи для розвитку дрібних м'язів рук, ніг.

Для заспокоєння нервової системи, корекції зору належить використовувати шити, посібники зеленого кольору.

У вступній та заключній частині різних занять корисна ходьба по вологих килимках (взимку), по росяній траві улітку, по тугих каштанах (цілорічно для профілактики).

Також у комплекс загальнорозвивальних вправ обов'язково включаються рухи для профілактики вад постави.

Система загального загартування дітей в дитсадку та сім'ї наведена у додатку.

Оздоровчий ефект педагогічного процесу з фізичного виховання великою мірою обумовлює реалізація принципів доступності та індивідуалізації. Нагадаємо, що фізичні вправи можуть негативно вплинути на життєво важливі функції організму, якщо фізичне навантаження перевищуватиме можливості дитини же враховуватиме її анатомо-фізіологічні особливості дитини. При цьому помірне збільшення навантажень у доступних для кожної дитини межах викликає сприятливі зміни в організмі, зміцнює його.

З метою реалізації означеного принципу необхідно дотримуватися таких правил навчання;

♦ від відомого до невідомого руху;

♦ від простого до складного;

♦ від легкого до важкого.

Знання індивідуальних показників фізичного розвитку кожної дитини допомагає педагогам знайти правильний шлях до забезпечення оптимального впливу на стан здоров'я вихованців.

Поради по загартуванню  Навіщо потрібне загартовування

Незагартовані діти менш витривалі, легко застуджуються і часто хворіють. Під впливом загартовуванняполіпшується діяльність імунної системи організму дитини, підвищується стійкість до застудних та інфекційниххвороб.Загартовування організму насамперед необхідно сприймати як комплекс заходів.Розрізняють загальні й спеціальні гартувальні заходи. Загальними є правильний режим дня, раціональне збалансоване харчування, що відповідає віку дитини, щоденні прогулянки, сон на свіжому повітрі, відповідний одяг, повітряний і температурний режим приміщення, регулярне провітрювання приміщень. До спеціальних гартувальних заходів належать дозовані сонячні ванни, гімнастичні вправи, повітряні й водні процедури, плавання.

Як правильно загартовувати дитину:

загартовування починати і в подальшому проводити, якщо дитина здорова;

поступово збільшувати навантаження на дитячий організм;

гартувальні процедури проводити систематично;

у разі вибору методу загартовування враховувати вік та індивідуальні особливості дитини;

починати загартовування можна в будь-яку пору року, але найліпше, коли тепло (в холодну пору року загартовування буде менш ефективним; подовжувати тривалість процедур треба поступово);

загартовування проводити, якщо в дитини добрий настрій, інакше процедури не принесуть користі;

відновлювати заняття після перерви, якщо дозволяє лікар, треба з початкових навантажень (але збільшувати навантаження можна швидше).

Побут і режим дитини теж сприяють загартуванню

Побутові умови безпосередньо впливають на стан здоров'я дитини, тому вони також належать до загальних гартувальних заходів. Отже, дитяча кімната має бути завжди чистою, не захаращеною, слід регулярно проводити її вологе прибирання при відчиненій кватирці. Ліжко та письмовий стіл дитини потрібно розмістити так, щоб вони добре освітлювалися. У квартирі, де мешкає дитина, не можна курити.

Слід чітко визначити години сну, занять, вживання їжі, прогулянок та ігор на свіжому повітрі, гартувальних і спортивних заходів. Від режиму можна відступати лише у разі хвороби дитини. Нераціонально організований режим дня негативно впливає на стан нервової та імунної систем дитини.

Влітку діти мають проводити якомога більше часу на свіжому повітрі, тому доцільно вивезти їх за місто, у сільську місцевість.

Загартовуванню і зміцненню здоров'я дітей дошкільного та шкільного віку сприяють правильноорганізовані пішохідні прогулянки в поле, ліс, парк, сквер. Для дошкільнят прогулянки в один кінець мають тривати 15-20 хвилин, для середньої групи дитсадка - 20-25 хвилин, а старшої - 30-40 хвилин. Через кожні 10 хвилин треба зупинятися для відпочинку на 2-3 хвилини.

Важливою складовою загартовування є неспецифічні водні процедури: гігієнічні ванни, миття рук, ніг,умивання.

Дітям після 6 місяців можна обмивати обличчя, шию і верхню частину грудної клітки водою температури 36 градусів за Цельсієм. Під час наступних процедур температуру води поступово знижувати до кімнатної. Після вмивання дитину розтирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. На ніч дітей вмивають водою, теплішою на 2 градуси.

Дітей після 2-3-річного віку вмивають водою кімнатної температури, поступово знижуючи її до 16-18 градусів.

Усі ці засоби зміцнюють здоров'я дітей і готують їх до загартовування природними чинниками: сонцем, повітрям і водою.

Повітряні ванни - приємно і корисно

Загартовування повітрям - найпростіший, найдоступніший та універсальний метод. Його можна застосовувати протягом усього року. Повітряні процедури добре впливають на організм дитини, зміцнюють нервову систему, поліпшують діяльність серцево-судинної і дихальної систем, травного тракту.

Загартовування дітей повітрям треба починати в закритому приміщенні, ліпше всього під час ранкової гімнастики. Перед процедурою приміщення потрібно добре провітрити. Згодом під час приймання повітряної ванни кватирка може бути весь час відчиненою.

Перші повітряні ванни тривалістю 4-5 хвилин приймають один раз на день (уранці). Незабаром їх можна приймати вранці і ввечері, а згодом і тричі на день.

Перші процедури слід приймати в трусах, майці, шкарпетках і капцях за температури повітря в кімнаті 18-20 градусів. Через 2-3 тижні - лише в трусах і капцях, а надалі - тільки в трусах, босоніж. Температуру повітря в кімнаті треба поступово знижувати, а тривалість процедури подовжувати.

Приймати повітряні ванни на свіжому повітрі починайте в теплу пору року в тіні. Температура має бути не нижчою 20-22 градусів, у тиху погоду або у разі слабкого вітру. Тривалість першої повітряної ванни - 5 хвилин, з кожним днем її поступово треба збільшувати, доводячи до кількох годин.

Повітряні процедури - це перший крок до загартовування дітей. Через 1-2 місяці можна переходити до водних процедур.

Прохолодна вода зцілює тіло і душу

Цілюща сила води відома людям з давніх-давен. Ще стародавні греки вважали, що вода вимиває всі душевні страждання.

Основним чинником загартовування дітей водою є її температура, а не тривалість процедури. Що холодніша вода, то коротшим має бути сеанс загартовування.

Важливо дотримуватися поступовості, знижуючи температуру води, а також враховувати індивідуальні особливості дитини: вік, реакцію організму тощо.

Щоб отримати добрий результат, водні процедури треба проводити, коли дитина зігріється, бо охолоджена шкіра не дає належної реакції і замість зігрівання може настати ще більше охолодження.

Перші водні процедури рекомендують проводити за температури повітря не нижчої 22 градусів, уранці, відразу після сну або ранкової гімнастики, коли шкіра рівномірно зігріта.

Водні процедури ввечері перед сном збуджують нервову систему, дитина стає дратівливою, довго не може заснути.

            Вологі обтирання

Цю процедуру можна робити дітям, починаючи з 3-4 місяців, але попередньо порадившися з лікарем. Спочатку підготуйте шкіру дитини: щоранку розтирайте руки й ноги сухою фланеллю до рожевого кольору. І лише через 1,5-2 тижні можна перейти до обтирань.

М'якою вологою тканиною спочатку обтирають руки, потім груди, живіт, спину, сідниці, ноги. Зволожену частину тіла відразу ж витирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. Все тіло, крім частини, що в цей момент обтирають, прикрийте ковдрою, щоб не застудити малюка. Тривалість процедури - до 5 хвилин.

Влітку дітей можна обтирати водою температури 34-33 градуси, а в холодні місяці - 35-36. Через кожні 5-7 днів температуру води можна знижувати на 1 градус, доводячи її до 28-30 градусів. Для старших дітей вода може бути 20-22 градуси і нижче, залежно від самопочуття дитини.

Водні обтирання треба робити щодня, по можливості без перерв, тоді вони дають користь.

          Обливання водою і душ

після курсу холодних обтирань можна перейти до обливання. Початкова температура води залежить від віку дитини: 9-12 місяців - 35-28 градусів улітку, 36-30 узимку, 1-3 роки - відповідно 33-24 і 34-28 градусів. Після процедури дитину насухо витерти рушником.

Якщо у дітей, які часто хворіють, спостерігаються позитивні результати від вологих обтирань, їх можна обливати водою, на 1-2 градуси вищою, ніж для обтирань.

Обливання краще проводити у закритому приміщенні за температури повітря 22-25 градусів. Улітку можна робити це на відкритому повітрі за температури 22 градуси в безвітряну погоду або в захищеному від вітру місці.

Також дуже дієвою гартувальною процедурою є душ. Він спричиняє значну місцеву і загальну реакцію організму, тому перш ніж приступати до загартування дітей під душем, треба порадитися з педіатром. Рекомендують холодний душ дітям після 1,5-річного віку. Особливо корисний він кволим малюкам, з поганим апетитом.

Температура води для цієї процедури така сама, як для загальних обливань. Для дітей з підвищеною збудливістю застосовуйте теплішу воду. Тривалість процедури - до 2 хвилин. Приймати душ краще вранці відразу після пробудження. Обливання і душ влітку можна застосовувати після сонячної ванни на свіжому повітрі.

 

_________________________________________________________

20.03.2024

«Як навчити дітей здоровому способу життя»

З давніх - давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”, але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.

У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Відтак, постає низка питань. Як ефективніше виконати ці завдання? З чого почати? Де дістати необхідну інформацію?

Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.

Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.

Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.

Освітня робота в ЗДО планується так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.

Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.

Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.

 Дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.

Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.

Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.

Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:

• забезпечити дітям здоровий спосіб життя;
• оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;
• розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я” (власне тіло та його функціонування, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).

Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.

Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.

 

 

__________________________________________________________

20.02.2024

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:
 перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
 під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
 після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. 
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: 
 привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
 виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
 навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

__________________________________________________________

29.01.2024

Як вчасно помітити карієс у дітей

Карієс молочних зубів — одне з найчастіших захворювань. Часто карієс може розвиватися, навіть коли зуби не прорізалися повністю.

У кожної другої дитини дошкільного віку лікарі-стоматологи виявляють карієс. Серед основних причин раннього карієсу дітей — неправильна домашня гігієна та некоректне харчування. Також впливають тип дихання, супутні захворювання, наприклад анемія, та інші фактори.

Про прорізування та карієс зубів у дітей — детальніше далі.

Контролювати зміну уважно

Молочні зуби змінюються в дітей, коли формується щелепно-лицьова ділянка, зокрема навколоносові пазухи. Від того, чи правильно йде процес, залежить прикус і чіткість мовлення дитини. Зуби змінюються протягом 6—12 років, але саме в дошкільному віці важливо відстежувати появу молочних зубів.

Ряд із 10 молочних зубів на кожній щелепі повністю формується в дитини до 2—3 років: по одному іклу, парі різців і парі молярів угорі й унизу з кожного боку. До п’яти років уся кісткова система, зокрема лицьовий скелет та жувальний апарат, змінюється. Після цього розвиток щелепно-лицьової ділянки сповільнюється, а молочним зубам усе важче впоратися зі збільшеним навантаженням. Тому відбувається заміна молочних зубів постійними. Із 5—6 до 15—16 років усі 20 молочних зубів змінюються, з’являється 8 додаткових: по 2 моляри з кожного боку вгорі та внизу. Після 16 років до 28 зубів додаємо ще 4 зуби мудрості (треті постійні моляри) — по одному з обох кінців кожного ряду.

 

Постійні зуби в більшості дітей прорізуються в такій самій послідовності, як молочні.

У дітей віком 5—6 років ще до того, як випаде перший молочний зуб, у нижньому, а потім верхньому зубних рядах прорізуються один за одним перші постійні моляри. Лікарі-стоматологи називають їх шостими зубами відповідно до порядкового номера в ряду.

У дітей віком 6—7 років починають випадати молочні та відповідно прорізуватися з невеликим інтервалом постійні центральні різці: спочатку нижні, потім верхні.

У дітей віком 7—8 років починають випадати бічні молочні різці в тому порядку, як і центральні. Постійні бічні різці з’являються ближче до восьми років.

 

Навчати гігієні правильно

Лікар-стоматолог належить до переліку лікарів, які беруть участь у профогляді дітей. Однак це відбувається двічі на рік, що недостатньо, аби контролювати прорізування зубів. Оглядайте ротову порожнину дитини самостійно. Звертайте увагу на зовнішній стан молочних зубів, прорізування шостих зубів — перших постійних молярів, появу центральних та бічних різців.

Зовнішній стан молочних зубів. Подивіться, чи немає на молочних зубах крейдяних, матових плям, видимих дефектів, темних дефектів емалі, тріщин. Емаль здорового зуба має блискучий вигляд без жодних дефектів або плям.

Перед тим, як проріжуться постійні зуби, розсмоктуються корені молочних різців. Цей процес розпочинається з тієї ділянки, де корені тимчасових зубів стикаються з коронками постійних, що заклалені під ними.

Постійні зуби, особливо моляри, прорізуються з емаллю, яка до кінця ще не сформувалася. Саме тому на цих зубах може виникати карієс, якщо їх недочищати до кінця.

Каріозний процес розвивається та поширюється швидко. Якщо він переходить на пульпу — нерв зуба, то виникає запалення нервів і судин, що живлять зуб, — пульпіт. Саме тому лікарі-стоматологи окрім ретельної гігієни радять проводити процедуру герметизації фісур, щоб захистити постійні моляри від карієсу.

Зміна молочних зубів. До ознаки швидкої зміни молочних зубів належить поява проміжків між молочними зубами. Раніше зуби в дитини були рівні, без щілин, але в п’ять років вони розійшлися й перестали стикатися бічними краями.

Молочних зубів усього 20, а постійних — 32. Щоб їм не було тісно в ряду і вони не видавлювали одне одного, після 2—4 років дитячі щелепи починають посилено рости. Тому між різцями, іклами та молярами виникають фізіологічні треми.

Поява трем та діастем — важливий процес правильного формування прикусу.

Поява й випадання молярів — шостих зубів, поява центральних та бічних різців. Якщо дитині вже майже сім років, шості зуби ще не з’явилися, а різці не поспішають змінюватися, пригадайте появу молочних зубів. Якщо вони теж прорізалися із затримкою, у дитини просто може спостерігатися пізня зміна зубів, що є нормою. Проте зрідка зміна зубів запізнюється через наслідки рахіту. Але якщо в дитини — рахіт, він проявлятиметься загалом в організмі, а не лише в затримці прорізування зубів.

Шості зуби з’являються непомітно. Часто батьки можуть їх не помітити, бо поки ці зуби повністю проріжуться, вони будуть нижчими за інші молочні моляри. Саме тому найчастіше карієс може вражати шості зуби. Рекомендуємо регулярно відвідувати лікаря-стоматолога, щоб перевіряти стан усіх зубів.

Звертатися до лікаря-стоматолога регулярно

Щопівроку відводьте дитину до лікаря-стоматолога. Обирайте саме дитячого спеціаліста. Відвідуйте лікаря-стоматолога кожні 2—3 місяці, якщо ви вже лікували карієс дитині. Дитячі лікарі-стоматологи — більш вузькоспеціалізовані, тому вміють і знають, як знайти підхід до дитини та як вибудувати довірливі й теплі стосунки, ліпше володіють техніками лікування молочних зубів та ще несформованих постійних.

 

Щодня батьки мають чистити зуби дітям дошкільного віку. Варто використовувати щітку та пасту, які підібрав ваш лікар-стоматолог. Допоки зуби повністю проріжуться, батьки мають уважно контролювати стан зубів і щопівроку відводити дитину на огляд до лікаря-стоматолога.

Карієс — комплексне захворювання організму. Існує чимало чинників, які спричиняють розвиток карієсу. Для того щоб запобігти цьому захворюванню, варто доглядати за зубами та повноцінно харчуватися. Пильно стежте за появою будь-яких плям та дефектів емалі, якщо дитина схильна до алергій або часто хворіє на ГРВІ; якщо нещодавно перехворіла кором, скарлатиною, пневмонією. Якщо дитина в зоні ризику — відвідуйте лікаря-стоматолога частіше, аніж двічі на рік.

Вчасно звертайтеся до дитячого лікаря-стоматолога — і усмішка дитини сяятиме білосніжно, а зуби будуть здоровими.

Чим чистити зуби дошкільникам:

 

________________________________________________________

14.01.2024

Діти та здорове харчування: що робити, щоб їх подружити
Звички, зокрема харчові, формуються в дитинстві та перетворюються на стиль життя в дорослому віці. Що раніше дитина навчиться харчуватися збалансовано, то більше користі отримає для здоров’я. Як же зробити харчування дитини здоровим — розберемо далі.
Станьте для дитини взірцем
Найліпший спосіб долучити дитину до здорового харчування — власний приклад. Намагайтеся збирати за столом усю родину якомога частіше. Ставте на стіл корисні продукти харчування. Для того щоб урізноманітнити обід чи вечерю, пропонуйте дитині сезонні овочі й зелень, ягоди й горіхи. Нехай продукти харчування на вашому столі приваблюють дитину яскравими кольорами та цікавими формами. 
Формуйте корисне меню на день
Коли збираєте кошик у супермаркеті, вибирайте цільнозернові крупи, свіжі овочі, ягоди й фрукти, рибу, м’ясо, птицю, яйця курячі, бобові. Уникайте ковбас та сосисок, каш швидкого приготування, випічки на маргарині. Звертайте увагу на кількість цукру й солі в раціоні. Надлишок цих продуктів харчування в раціоні спричиняє ендокринні порушення та інші захворювання. 
Придбайте йодовану та сіль та додавайте її у страви. Йод забезпечує роботу щитовидної залози, поліпшує розумовий розвиток дитини. Читайте етикетки продуктів харчування — уникайте незрозумілих для вас складників. 
Менше обробляйте продукти харчування 
Яблуко корисніше, ніж яблучне пюре. Пюре містить більше корисних елементів, ніж сік. Сік проти варення — ліпше вітамінізований. Варення корисніше, ніж газований напій зі смаком яблука. За таким принципом формуйте «піраміду» здорового раціону для дитини. 
Віддавайте перевагу цільній перловій чи вівсяній крупі, ніж плющеній. Цільна плющена вівсянка — ліпше, ніж відшліфована. Відшліфоване зерно корисніше, ніж борошно. Борошно в цьому ланцюжку таки безпечніше для здоров’я дитини, ніж гранола з сиропом. 
Із м’ясними продуктами харчування так само поводьтеся уважно. Тушкована яловичина корисніша смаженої в олії. Запечене м’ясо, навіть зі скоринкою, принесе більше користі, ніж сосиски.
Готуйте разом
Для того щоб сформувати здорову тарілку, візьміть за звичку разом із дитиною ходити по продукти харчування до магазину чи на ринок, збирати овочі/фрукти у власному городі, разом готувати обід чи вечерю.
На ринку дитину можуть зацікавити різні сорти фруктів, овочів, зелені, які не часто знайдете в магазині. А кабачки й помідори з власного городу, які зберете власноруч, дитина з’їсть охочіше ☺. 
Налаштовуйтеся, що дитина не одразу допомагатиме вам готувати омлет чи купувати зелень. Запропонуйте знову пізніше. Спробуйте різні підходи. Адже дитині може припасти до душі шукати рецепти, а потім втілювати їх на кухні. Чи вона охоче послухає історії про овочі або фрукти, щоб дізнатися, як вони потрапляють до нас на стіл.
Оминайте солодощі та фастфуд
В овочах і фруктах міститься багато поживних речовин, вітамінів, а також клітковина. Нею харчуються корисні бактерії, що живуть у кишківнику, відповідають за травлення, впливають на обмін речовин. Натомість солодкі й солоні смаколики типу чипсів, сухариків і хотдогів можуть призвести до надлишкової ваги й підліткового ожиріння. Цукор спричиняє карієс, а трансжири — хвороби серцево-судинної й нервової систем.
Уникайте суворих обмежень у їжі
Часто ми сприймаємо здорову їжу як рутину або покарання, тоді як тістечко чи шоколадка стають винагородою за слухняну поведінку. Родинний похід у піцерію — це свято, а за сімейним столом нерідко можна почути: «Цукерку отримаєш лише після того, як з’їси салат». Після таких ситуацій у дитини може сформуватися звичка поліпшувати настрій морозивом чи «заїдати» стрес фастфудом.
Важливо з дитинства правильно вибудовувати стосунки з їжею. Контролюйте, що та як дитина їсть, у яких умовах відбувається процес їди. Чи є в неї звичка повільно жувати або, навпаки, ковтати цілі шматки їжі. Усе це впливає на формування організму дитини. 

           Як обмежити в раціоні цукор

Як привчити дитину їсти каші та круп’яні страви
 Їжте разом. Не сваріться за столом, не змушуйте дитину їсти те, чого не їсте самі, і не погрожуйте, не відволікайте мультфільмами. Також не винагороджуйте за те, що поїла
 Експериментуйте з видами крупів. Наприклад, якщо дитині не смакує гречана каша, запропонуйте вівсяну, пшоняну чи рисову. Додавайте молоко до каш, які зазвичай варите без нього
 Пропонуйте каші різної консистенції. Наприклад, якщо дитині складно їсти надто в’язкі — пропонуйте рідкі чи розсипчасті. Стежте, щоб у них не було грудочок
 Урізноманітнюйте подачу. В’язкі каші викладайте гіркою, на рідкі наносьте малюнок варенням чи соусом, додавайте ягоди, фрукти або сухофрукти. Підвищуйте апетит дитини за допомогою негострих прянощів, зелені, домашніх соусів
 Подавайте за температури +60…+65 °С. Надто холодна чи гаряча страва може знижувати апетит
 Дозволяйте дитині готувати разом з вами. Пропонуйте виконувати прості дії, наприклад перебрати крупу чи висипати її у воду
 Зменшуйте порції та пропонуйте дитині їсти лише коли зголодніла. Скасуйте перекуси, особливо солодким, перед основним прийомом їжі
 Придбайте тарілку з цікавим малюнком на дні. Відтак запропонуйте дитині з’їсти круп’яну страву, щоб побачити малюнок
 Розповідайте цікаві історії про страви та їхні корисні властивості. Дитина має знати, чим її годують і для чого
 

_______________________________________________________________

Як захиститись від гепатиту А

У зв’язку із реєстрацією спалаху вірусного гепатиту А на Вінниччині, а також зростанням захворюваності на вірусний гепатит А в інших областях України, рекомендуємо утриматися від використання для пиття, приготування їжі та миття посуду води з шахтних та трубчастих колодязів, каптажів джерел  тощо, інформація про якість води яких відсутня.

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це  гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу. Вірус гепатиту А передається від людини до людини, через  воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

Джерелом  інфекції є хвора людина з  будь-якими формами захворювання. Інкубаційний період – 7-50 днів  (в середньому 15-45 днів).

Першими проявами захворювання є температура, озноб, головний біль, загальна слабкість, біль у м’язах і суглобах, катаральні явища, ще через декілька днів зникає апетит, з’являються нудота, блювота, деколи біль у ділянці печінки. Потім починається жовтяничний період. Поступово склери очей, слизові оболонки ротової порожнини, шкіра забарвлюються у жовтий колір. Одночасно з появою жовтяниці, а деколи і напередодні, темніє сеча, а кал стає світлим. У цей період хворі найбільш небезпечні для оточуючих за рахунок масивного виділення вірусу у зовнішнє середовище.

Щоб уникнути зараження вірусом гепатиту А необхідно:

• використовувати для пиття  кип`ячену воду;
• не використовувати  для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання;
• перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом;
• суворо дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету;
• не займатись самолікуванням, при появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря. 

  Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації. За бажанням можна придбати вакцину в аптечній мережі та звернутись до  лікувально – профілактичного закладу для проведення щеплення.

_________________________________________________________

Особиста гігієна – запорука здоров’я   

   Загалом, гігієна відноситься до ряду практик, які зберігають захищають здоров’я від хвороб.  А особиста гігієна, навпаки, стосується  підтримання чистоти тіла. Навчання дітей правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом систематичного виховання з боку батьків.

Одним з найважливіших аспектів особистої гігієни є догляд за своїм тілом. Гігієна тіла означає підтримувати кожну частину свого тіла в чистоті, щоб залишатися здоровим.

Привчайте дітей мити руки водою з милом перш ніж торкатися їжі; щоразу мити руки після відвідування туалету, поїздки в громадському транспорті, контакту з тваринами. Рушник має бути індивідуальним для кожної дитини.

Використання дезінфікуючого засобу для рук – ще одна корисна звичка, якій ви повинні навчити своїх дітей. У випадках, коли вода занадто холодна для використання, за відсутності доступу до мила чи води, дезінфікуючий засіб для рук може бути дуже зручним, особливо взимку.

Окрема розмова про гігієну шкіри обличчя. Жирну шкіру не слід мити гарячою водою. Це ж стосується і жирного волосся. Гаряча вода, як правило, має властивість стимулювати вироблення шкірного сала. Тим, у кого суха шкіра слід оберігати її від впливу та холоду, і спеки. Важливо зволожувати суху шкіру, тому що в’яне вона швидше.

Гігієна ротової порожнини – це ще одна життєво важлива гігієнічна дія. Якщо не доглядати належним чином, може спричинити неприємний запах з рота, карієс та інші захворювання ротової порожнини. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, навчіть її також користуватися зубною ниткою. Важливо полоскати рот, тому нагадуйте своїм дітям робити це після їжі.

Гігієна волосся має таке ж велике значення. Неохайне волосся та неправильний догляд за ним можуть призвести до таких проблем, як воші, лупа та інші інфекції шкіри голови. Привчайте дітей мити голову принаймні двічі на тиждень, не ділитися з іншими особистими предметами, такими як гребінці, подушки та головні убори.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Зверніть увагу дитини на те, що не можна гризти нігті, оскільки під нігтями може накопичуватися багато мікробів і бруду.

Дуже важливо прищепити дитині навичку мити ноги кожного разу, коли діти повертаються зі школи або після гри. Ноги обов’язково потрібно утримувати в чистоті, теплі і сухості – це захистить від простудних і грибкових захворювань. Наголосіть, що необхідно підтримувати чистоту взуття, не можна надягати або міряти чуже взуття.

Дотримуючись правил особистої гігієни, людина захищає себе від негативного впливу зовнішніх подразників.

______________________________________________________________________________________________________________

 

Здорове харчування для дітей: особливості та поради для батьків

Раціон харчування для здоров’я дитини відіграє надзвичайно важливу роль, адже саме з їжі зростаючий організм бере необхідні поживні речовини. Тому важливо щодня формувати збалансоване меню, особливо зараз, коли діти навчаються за дистанційною формою (вдома) та майже цілий день знаходяться без догляду дорослих.

Необхідно навчити дитину самостійно розуміти базові властивості продуктів та обирати більш корисні, якісні та здорові варіанти. Важливо прищепити дитині здоровий інтерес до їжі, допомогти їй зрозуміти, які продукти їй смакують, давати вибір і підтримувати ініціативу. Так батьки закладуть основи здорової харчової поведінки і знизять ризик її розладів у майбутньому

Декілька простих порад, які допоможуть батькам навчити дітей із легкістю дотримуватися принципів здорового харчування.

Необхідно харчуватися регулярно. Організм як дорослого, так і дитини потребує постійного надходження поживних речовин: білків, вуглеводів і якісних жирів, а також мікроелементів. Якщо дотримуватися режиму харчування, не пропускати основні прийоми їжі та їсти приблизно в один і той самий час щодня, внутрішні процеси відбуватимуться правильно.

Найкраще під час прийому їжі зосередитися на стравах: відтінках смаку, її текстурі й температурі. Навчить дитину під час їжі вимикати телевізор, не користуватися телефоном. Треба їсти усвідомлено: це дозволить вчасно зрозуміти, що ви вже наситилися, та по-справжньому насолодитися їжею.

Запропонуйте дитині взяти за звичку читати склад продуктів на упаковці. Це дієвий спосіб контролювати кількість солі й цукру в раціоні. Також необхідно звертати увагу на клітковину – це той компонент, який має бути присутнім у раціоні.

Не дозволяйте дитині переїдати. Переїдання створює додаткове навантаження на органи травлення, тож якщо на Ваш погляд дитина вже наситилася, відсуньте тарілку.

Уникайте напоїв, що містять цукор. Вода найкращий напій як для дорослих, так і для дітей. Також хорошим варіантом для вгамування спраги є трав’яні чаї, вода з м’ятою або шматочками фруктів чи ягід. Якщо готуєте компот чи узвар, не додавайте цукор.

Привчить дитину з’їдати декілька порцій овочів і фруктів щодня. Різноманітні та різнокольорові овочі, фрукти, ягоди – джерело вітамінів та мікроелементів. Що більше кольорів на вашій тарілці, то кориснішою вона є для організму. Розширюйте свій продуктовий кошик: не ігноруйте зелень і коренеплоди. Зелень додавайте до салатів, а коренеплоди смачно запікати та додавати в рагу.

Порадьте дитині вживати десерт після повноцінного прийому їжі. Десерт замість обіду чи сніданку – це не найкраща ідея. Чудовий варіант – солодощі, приготовані власноруч. Так ви зможете контролювати якість інгредієнтів, наприклад, додати цільнозернове борошно та зменшити кількість цукру.

Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів – основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

Білки – це головний пластичний матеріал для росту і розвитку організму. Здорове харчування передбачає, що в раціоні присутні як тваринні білки (м’ясо, риба, яйця, молоко), так і рослинні (бобові, картопля, насіння, горіхи, зернові та ін.) Згідно з фізіологічними нормами, частина тваринних білків повинна складати 55% від загальної кількості споживаних білків.

Жири також важливі й несуть відповідальність за накопичення енергії, збереження тепла, захист від травм, обмін та створення потрібних гормонів, вітамінів та інших біоактивних речовин. Жири разом із білками й вуглеводами становлять основу пластичного матеріалу для побудови всіх клітин і тканин організму. Вони сприяють більш якісному використанню організмом білків, вітамінів і мінеральних речовин. До раціону варто включати ненасичені жири природного походження. Вони містяться в неочищених рослинних оліях першого віджиму, насінні, горіхах, авокадо, оливках, жирній рибі.

Вуглеводи – це основне джерело енергії. Для забезпечення здорового харчування рекомендується, щоб 64% вуглеводів надходили в організм у вигляді крохмалю (хліб, крупи, макаронні вироби), а 36% — у вигляді простих цукрів (сахароза, фруктоза, мед тощо).

Вітаміни – незамінні складові раціону здорового харчування, які беруть участь у всіх біологічних процесах організму. Якщо в організм надходить дуже мало вітамінів, це може негативно позначитися на здоров’ї, фізичному розвитку і сприяти обмінним порушенням та хронічним захворюванням.

Найбільш багаті джерела вітамінів – це, безумовно, овочі й фрукти. Останні є невіддільною складовою здорового харчування.

Як допомогу при складанні меню вдома, задля того щоб воно було корисним, раціональним та збалансованим рекомендуємо використовувати кратність видачі та види харчових продуктів різних груп, які передбачені «Нормами харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» та «Порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305.

Вищевказаними документами запропоновано до меню включати різноманітні страви, сезонні овочі та фрукти.

Передбачено зменшення кількості споживання солі, цукру, хліба, насичених жирів, зокрема вершкового масла; збільшення споживання овочів, фруктів, м’яса, молока та молочних продуктів; не передбачено вживання кондитерських виробів (цукерки, вафлі, зефір тощо).

Близько 75% їжі повинні бути продуктами рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

М’ясні страви необхідно якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

Надається перевага продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, краще обирати гречку замість рису), із високим вмістом клітковини (цільнозерновий хліб) тощо.

Протягом тижня в меню повинні бути:

• кожен день – овочі, фрукти та ягоди, крупи або макаронні вироби чи бобові, молоко або молочні продукти (йогурт, кефір, рослинні напої, сир твердий, кисломолочний, сметана);
• двічі на тиждень – риба, сік,
• тричі на тиждень – бобові,
• шість порцій на тиждень – м’ясо птиці,
• страви з м’яса свинини, телятини або яловичини та яєць необхідно включати двічі або тричі на тиждень.

Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше 2-3 разів на тиждень.

Харчування дітей повинно бути організовано з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотири години.

Здорове харчування захищає людину від маси хвороб, зміцнює імунітет до деяких хвороботворних факторів, підтримує на стабільному рівні масу тіла. Правильно харчуйтеся і будьте здорові!

 

---