Молодшо - середня група
30.03.2025
Музичний розвиток дитини
Музичне виховання – це цілеспрямоване формування особистості дитини дією музичного мистецтва, формування інтересів , потреб, здібностей, естетичного ставлення до музики. Музичні керівники дитячого садочку працюють над такими завданнями:
- виховувати любов і інтерес до музики;
- збагачувати музичні здібності дітей, ознайомлюючи їх з різними музичними творами;
- ознайомлювати дітей з найпростішими музичними поняттями, розвивати навичкам слухання музики, співу, музично – ритмічного руху, гри на дитячих музичних інструментах;
- розвивати елементарну чутливість , сенсорні здібності і ладово – висотний слух, відчуття ритму формувати співочий голос і виразність рухів;
- прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись простоти і виразності виконання музичних творів;
- сприяти виникненню і початковим виявам музичного смаку на основі отриманих вражень і уявлень про музику, формуючи спершу вибірне, а потім оцінне ставлення до музичних творів;
- розвивати творчу активність в усі доступних дітям видах музичної діяльності: відтворенні характерних образів в іграх і хороводах, використання вивчених танцювальних рухів у нових, самостійно знайдених поєднаннях , імпровізації маленьких пісень, співаночок.
Таким чином формується самостійність, ініціатива і прагнення застосувати у повсякденному житті вивчений репертуар, грати на музичних інструментах , співати.
Невід’ємною частиною роботи музичних керівників є робота з батьками. Адже, встановити контакт з батьками – важлива робота і муз керівника і вихователя. Перед усім, співпраця з батьками потрібна для того, щоб спільними зусиллями виховувати дітей вдома і в садочку.
Традиційно в садочку про водяться Дні відкритих дверей, під час яких батьки можуть завітати на музичні заняття і побачити на власні очі успіхи своїх дітей порівняти їх знання і вміння з іншими дітьми. Музичні керівники інколи під час вивчення складного руху чи в момент відпрацювання точності, емоційності, естетичності того чи іншого руху «задають» так звані домашні завдання (вивчити слова пісеньки, відпрацювати рухи перед дзеркалом тощо). Таким чином, спільна робота музичних керівників та батьків дасть змогу кожній сім’ї взяти правильний напрям у вихованні дитини, і вихованні любові до музики, розвиткові їхніх естетичних смаків і вподобань.
Отже, щоб отримати позитивний результат і повноцінний гармонійний розвиток дітей, їх нормального музично – гармонійного розвитку, виховання в них почуття колективізму, любов до музики, всебічної і надійної підготовки до навчання в школі, можна досягти тоді, коли ми самі будемо розуміти і бажати дійти до якнайкращих результатів у своїй роботі.
_____________________________________________________________________________
20.03.2025
_____________________________________________________________________________
28.02.2025
20.02.2025
10.02.2025
МУЗИКА РОЗВИВАЄ ІНТЕЛЕКТ
Про те, як впливає музика на розвиток дитини написано чимало посібників, наукових трактатів. У людини, яка має музичну освіту або багатий досвід використання в своєму житті музики, немає сумніву в тому, що вона (музика) розвиває і виховує у дитині моральні, душевні, розумові та вольові якості. Однак сьогодні у багатьох батьків виникає запитання: чи варто навчати дитину музики? У них не виникає сумніву коли йде мова про навчання математики, географії і інших предметів, передбачених шкільною програмою. У батьків постає питання-чи варто витрачати сили і час дитини, якщо вона надалі не буде спеціалістом в музичній галузі? Що дасть музика дитині для реального життя, для пізнання? Не дивно, час складний, така реальність сьогодення. Що може дати дитині музика?
Можна довго сперечатись з цього питання, але існують такі факти. Дослідники з університету Вісконсена виявили, що кожна дитина, яка народжується має досить тонкий музичний слух і добре чуття ритму. Але ці здібності можуть згаснути за кілька років якщо їх не розвивати.
На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього за кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів, як ритмічно-звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
Фізик Шидв з Каліфорнійського університету та психолог Размер з університету Вісконсена досліджували роль слухання музики та навчання гри на музичних інструментах в інтелектуальному ставленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку і моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення. В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на 3 групи. Дітей 1 групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, 2-роботи на комп’ютері, в 3-й групі ніяких спеціальних занять не проводили.Через півроку було проведено тестування розумових здібностей дітей в усіх 3-ох групах. Виявилося, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їх однолітки з контрольної 3 групи. У дітей,що навчалися працювати на комп’ютері, результати були на 28% кращими від отриманих у 3-ій групі. На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим дитина раніше починає займатись музикою, тим кращим буде результат. Наприклад: з раннього віку серйозно займались музичним вихованням з маленьким Моцартом, (який написав перший свій музичний твір у 3 роки, гру маленького Моцарта слухали при імператорському дворі), італійський скрипаль-віртуоз і композитор Ніколо Паганіні. Прикладів є багато…
Музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Щоб дитина розвивалася музично, не обов’язково чекати ї вступу до музичної школи. Прилучати малюка до музики може людина і без музичної освіти. Переконатися в цьому можна ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними та цікавими.
Найперша порада (і батькам і вихователям) - співайте. Що?- краще дитячі пісеньки, репертуар дуже багатий.
Друге - добре, якщо діти будуть мати можливість слухати музику різних жанрів: класичну музику, народну, просту і складну, симфонічну, запис звучання сучасних та народних музичних інструментів.
Далі-добре використовувати різні види сприймання музики на слух.
Тобто: пасивне (коли дитина чує звучання, але зайнята іншим);
частково активне-дитина слухає але водночас думає про своє (музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану натхнення);
і нарешті активне сприймання, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Активне сприймання слід розвивати, ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.
Що дуже є важливим - ніколи не слід казати дитині, що вона співає погано, що в неї немає слуху (навіть коли це так). Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе. Можна сказати, що вона співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати, а потім співати. Багато в чому властивості голосу визначаються анатомічними особливостями, будовою гортані, об’ємом навколоносових пазух. Вокальні м’язи у дошкільнят ще не розвинуті. Дитячий спів не можна оцінювати за критерієм сили звучання. Гучний спів та крик шкодять незміцнілим м’язам дітей, притуплюють слух та негативно позначаються на нервовій системі.
Спів відіграє важливу роль не лише в музичному, а і в загальному розвитку дитини. Проспівування слів та фраз на одному диханні покращує дитячу вимову, зміцнює легені, активізує обмінні процеси. Вокалізовані вправи та ігри використовують не лише музкерівники, а й логопеди та терапевти.
Дітям із слабкими мовними даними добре допомагають вправи на поєднання співу з пасивними рухами, співуче читання, ритмічне читання - чергування коротких і довгих складів за рухом руки,
поєднання мовної інтонації з музикою тощо.
Також можна складати мелодії, які б передавали значення прикметників. Це весела гра: добираємо кілька прикметників і залежно від того, як сприймаємо кожен з них, складаємо невеличку мелодію. Якщо в дітей виникне бажання наслідувати вас - чудово. Але нехай вони спочатку послухають. Потім змінюємо тактику: заспіваємо щось і попросимо малят визначити - сумний це мотив чи веселий. Ось,наприклад, кілька прикметників, які можна використати у грі: сердитий, веселий, сумний, швидкий, святковий тощо. Якщо ви вмієте грати, проведіть таку саму гру з допомогою музичного інструмента.
Сюди можна включити і слухання аудіозапису музики.
За допомогою гри можна навчити дитину визначати висоту, тривалість та гучність звуків. Запропонуємо дітям заплющити очі та слухати. На металофоні (або ксилофоні) зіграємо по черзі високий та низький звуки в будь-якій послідовності. Попросимо визначити відмінність між ними. Доцільно розпочинати з найбільш віддалених один від одного звуків, поступово переходячи до тих, що розташовані ближче і ближче, поки відстань між ними не скоротиться до мінімальної, до звуків, що стоять поряд. Продовжити гру можна, змінюючи тривалість звучання окремих звуків та їхню гучність. Якщо ця гра їх зацікавить, ми досягнемо того, що діти розрізнятимуть звуки за висотою, тривалістю, гучністю. Зверніть увагу, що ці якості є природними і можуть розглядатися не лише стосовно музичних звуків, а й що до багатьох інших предметів та явищ.
Є гра «Сонячні зайчики»: увімкніть ритмічну музику. Запропонуйте дитині узяти маленьке дзеркальце і покажіть, як треба пускати сонячного зайчика. Зайчик має стрибати в ритмі музики, що звучить. Запропонуйте дитині потанцювати, пострибати, помахати руками в ритмі музики. Поступово вона навчиться чітко координувати свої рухи,
узгоджувати їх характер, виразність з музичним ритмом.
Є таке відоме поняття, як ритмічні диктанти. Поплескаємо або простукаємо по столу дуже простий ритм і попросимо дитину повторити його. Якщо вона помилилась, можна сказати: «У тебе майже вийшло, але послухай ще.» Ритми треба варіювати.
Коли дитина повторить ритм, попросимо зробити це кілька разів.
Далі - ознайомлення з музичними інструментами. Батькам варто побувати в магазині музичних інструментів. Показати дитині різні музичні інструменти і якщо можливо - дати послухати, як вони звучать. Дома час від часу показувати дитині зображення тих чи інших музичних інструментів, запропонувати дитині послухати запис звучання різних музичних інструментів, вчити дитину
упізнавати звучання цього інструмента в музичних творах.
Для розвитку дитини дома з батьками можна розігрувати казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер (тонюсінький, як комарик, грубий, як баба-яга,
лагідно розтягуючи голосні, як промовляє лисичка).
Для розвитку і зміцнення голосових м’язів дитини та розширенню голосового діапазону дома можна робити вправи. Дорослий зображує звук сирени, тобто на одному диханні спускається до нижньої межі свого діапазону, потім підіймається до верхньої. Коли дитина підіймає руку - дорослий підвищує висоту звука, а коли опускає — знижує. Гра дуже подобається дітям. Потім міняються ролями.
Можна імітувати сирену пожежників, поліцейської машини, заводський гудок, зрештою, звук можна придумати самостійно.
Батьки можуть перетворити дихальну гімнастику на захопливу гру, надимаючи кульку можна чергувати короткі і довгі видихи. Запропонуйте дітям роль шукача підводних скарбів: розкладіть на підлозі іграшки, щоб їх дістати треба "пірнути" й затримати дихання.
Займатися з дітьми фізичними вправами чи плаванням, зміцнюючи їхні м'язи грудей, живота, спини.
Наукові дані і багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, душевного почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання в них емоційного і раціонального,
стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
_____________________________________________________________________________
30.01.2025
Вплив музики на дитину
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
____________________________________________________________________________
20.01.2025
РОЛЬ МУЗИКИ У ВСЕБІЧНОМУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
Однією з основних цілей сучасного суспільства є формування особистості, що має розвинену духовність, основи якої закладаються ще в дошкільному віці. Важливу роль у духовному становленні особ
истості відіграє музика.
"Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї", - писав В. Сухомлинський. Він же наголошував: "Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна,
а це переконання, по суті , є основою емоційної,
естетичної, моральної культури".
Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно – мотиваційних функцій, розвиває творче мислення, здібності, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу.
Вплив музики на формування особистості дитини забезпечується завдяки тісному взаємозв'язку естетичного виховання з моральним,
розумовим та фізичним.
Фізичний розвиток. Музика позитивно впливає на дитину і до народження, і в наступний період. Щоб відчути позитивний вплив музики на дитину, лікарі радять вагітним жінкам слухати частіше ліричну музику (особливо класичну). Так, прослуховування Моцарта сприяє розвитку розумової діяльності дітей. Вчені називають це явище "ефектом Моцарта". Ізраїльські вчені стверджують, що "ефект Моцарта" нормалізує обмін речовин недоношених дітей, який допомагає швидко досягти необхідної ваги. Після народження в дітей раніше багатьох інших людських здібностей виявляються музичні здібності, а саме: емоційна чуйність і музичний слух. Проявляється це вже в перших же місяцях життя дитини, коли малюк здатний емоційно відгукуватися на веселу або спокійну музику. Він зосереджується, затихає, якщо чує звуки колискової, стає активнішим на веселу, бадьору музику. Вчені, які займаються науковими дослідженнями про вплив музики на фізичний розвиток дітей дошкільного віку, вважають, що систематичні заняття музикою дозволяють значно підняти ІQ, тобто інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам'ять, аналітичні здібності, орієнтацію, не кажучи вже про позитивну корекцію нервової системи. Виходячи із науково-медичних досліджень, виділилась окрема галузь терапії, музична терапія (музикотерапія). Експериментальні дослідження свідчать, що сьогодні музичне мистецтво у корекційному плані має позитивне значення. Музика, спів можуть вгамувати біль, прискорити чи уповільнити пульс, нормалізувати артеріальний тиск, зміцнити імунну систему, відволікати, схиляти до сну, нормалізувати дихання та кровообіг, знімати втому та повертати бадьорість. Ритмічна й енергійна музика в стилі маршу тонізує багато м'язів, що вкрай корисно для фізичного розвитку дітей. Тому доречно робити зарядку під бравурну музику. Для деяких дітей музика є засобом фокусування. Вона робить дітей цілеспрямованими, допомагає зосередити мислення на певній темі (малювання під музику), одночасно знімає стрес і втому. Якщо дитина засинає і прокидається з музикою, вона буде набагато щасливішою і здоровішою. З допомогою музики здійснюється корекція емоційних відхилень, страхів, неконтрольованої поведінки, комунікативних ускладнень, вона сприяє загальній розкомплексованості дитини, подоланню невпевненості у собі. Однак, замість того, щоб слухати музику, набагато корисніше співати самому. Австралійські лікарі навіть практикують в лікувальних цілях сеанси співу (Вокалотерапія). Досить наспівувати найпростішу мелодію, щоб ви відчули себе краще. Тому заняття співом чи музикою дуже корисні для фізичного розвитку дітей. Музично-ритмічні рухи, які використовуються на музичних заняттях вдосконалюються фізичний вигляд дитини, спонукають до правильної постави, координації рухів, їх гнучкості й пластичності. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легень. Вправи, ігри, танці, музично-ігрові драматизації спонукають дітей передавати образи, картини життя, характеризувати персонажі за допомогою образних і танцювальних рухів, жестів, міміки, тобто вчать керувати своїми діями, розвивають рухову моторику, координацію і точність рухів.
Моральний розвиток. Музика безпосередньо впливає на почуття дитини, формує її моральний образ. Її вплив буває часом сильнішим, ніж вмовляння або вказівки. Знайомлячи дітей з творами різного емоційного, освітнього змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання. Пісні про рідний край, народна музика виховують патріотичні почуття. Хороводи, пісні, танці різних народів викликають інтерес до їх звичаїв, виховують інтернаціональні почуття. Різноманітні почуття, що виникають при сприйняття музики, збагачують переживання дітей, їхній духовний світ. Рішенню виховних завдань сприяють і колективний спів, танці, ігри, коли діти охоплені загальними переживаннями. Це вимагає від учасників єдиних зусиль. Загальні переживання створюють грунт для індивідуального розвитку, активізують боязких, нерішучих дітей. Заняття музикою впливають на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних занять, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих музичних інструментах, рухів під музику і т.д.) вимагає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, вольових зусиль. Так, виконуючи пісню, потрібно вчасно почати і закінчити її; в танцях, іграх - уміти діяти, підкоряючись музиці, утримуючись від імпульсивного бажання швидше побігти, когось перегнати. Все це удосконалює гальмівні процеси, впливає на волю дитини. Отже, музична діяльність це створює необхідні умови для формування моральних чеснот дитини, закладає початкові основи загальної культури майбутнього людини.
Розумовий розвиток. Сприйняття музики тісно пов'язане з розумовими процесами і вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Під час слухання музики діти прислухаються до звучання, порівнюють схожі і різні звуки, знайомляться з їх виразним значенням, відрізняють характерні особливості художніх образів, вчаться розбиратися в структурі твору, помічати хороше і погане. Відповідаючи на запитання педагога, після того як прослухали твір, дитина робить перші узагальнення і порівняння: визначає загальний характер п'єси, вчиться аналізувати, мислити, фантазувати, творити.
Мовленнєвий розвиток. Музика також сприяє розвитку мовлення у дошкільнят. У процесі співу розвивається на тільки музичний слух і співочий голос, а й голосовий руховий апарат, активізується дихання, збільшується вентиляція легень. Спів поліпшує мову дітей. Співаючи , діти змушені протяжно вимовляти слова, що формує чітку вимову, сприяє правильному засвоєнню слів. Крім того, слова в пісні підпорядковані певному ритму, що також допомагає вимові важких звуків і складів. Діти набагато легше запам'ятовують і відтворюють мелодії пісень, а не окремі слова і тексти. Так як співати дітям легше, ніж говорити, музика вважається ефективним засобом лікування заїкання у дітей. Також спів допомагає швидше вивчати іноземні мови. Адже відомо, що навіть маленькі діти легко запам'ятовують пісні на іншій мові, навіть не знаючи сенсу слів. Але це їх перший крок на шляху вивчення цієї мови.
Художньо-естетичний розвиток. Доведено,що музика впливає на дитину більше, ніж інші види мистецтва. Вона допомагає зрозуміти навколишню дійсність, красу природи, довершеність поезії, живопису, театру, історії свого народу. Музика - це вид мистецтва який сприяє зародженню і розвитку естетичних смаків, почуттів. Завдяки музиці дитина пізнає закони людяності, відбувається становлення моральних позицій. Тому потрібно підбирати музичний матеріал так, щоб знайомити дошкільнят із кращими високохудожніми, доступними зразками музичного мистецтва, які дають дитині поштовх для внутрішнього переживання, активізують потребу в самостійному та неординарному мисленні, збагачують внутрішній світ, розвивають творчу уяву, тобто дають роботу розуму і душі.
Підсумком цього є те, що в дитини створюється особливий духовний світ, у неї виявляється прагнення до духовної краси,
до служіння загальній користі та добру.
Підсумовуючи вищесказане можна зробити висновок, що музичне виховання є могутнім засобом, який сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості.
___________________________________________________________________________
10.01.2025
Співайте діткам перед сном
«Котику сіренький…» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!
Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.
Котику сіренький, Дитя буде спати,
Котику біленький, Котик воркотати,
Котку волохатий, Ой на кота воркота,
Не ходи по хаті, На дитину дрімота!
Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.
Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!
Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!
Рученьки, ніженьки,
Лагідні очі!
Спокійної ночі!
Скінчилася гра!
Рученьки, ніженьки,
Спокійної ночі!
Спати пора!
____________________________________________________________________________
30.12.2024
«Музика у спілкуванні з дитиною» Кожна людина йде до музики своїм шляхом. Допоможіть дітям полюбити музику! Дитинство - найщасливіша пора життя! Яскравість і багатство вражень залишаються в пам'яті назавжди. Свята дитинства гріють нас своїм світлом усе життя! Вважається, що дитина з раннього віку занурена в атмосферу радості, виростає більш стійкою до багатьох несподіваних ситуацій, буде менш схильною до стресів і розчарувань. Музика дарує і батькам, і дітям радість спільної творчості, насичує життя яскравими враженнями.
посилання на музику
https://youtu.be/PQ5QA9TOgIc?si=W7ax4BE4UuBVCtsA
__________________________________________________________________________
20.12.2024
Шановні батьки!
Пропонуємо вашій увазі чудову пісню про зиму, для дітей 3-4 років, яку можна з легкістю вивчити.
Ой мете метелиця
Ой, мете метелиця,
По доріжці стелиться,
І сніжок білесенький
Падає до ніг,
А ми не лякаємось,
Тепло одягаємось,
Біжимо на вулицю,
На м'якенький сніг!
Приспів:
А сніжок, як пушок,
Як пушок, легенький.
Ми в долоні ловимо
Зіроньки маленькі. (2 рази)
Ой, мете метелиця,
По доріжці стелиться
І сніжок білесенький
Падає до ніг,
А ми не лякаємось,
Ми у сніжки граємось,
Падаємо весело
На м'якенький сніг!
Приспів (2 рази)
https://youtu.be/k6DXxH1lC_E?si=Hzq7CbZPgtGAmejQ
_____________________________________________________________________________
10.12.2024
____________________________________________________________________________
30.11.2024
Вплив музики на психологічний стан людини
Музика має потужний психологічний вплив на людину. З огляду на це важливо звернути увагу, яку музику слухають батьки та їхні діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину — і дорослого, і дитину — стану врівноваженості, спокою, а за певних умов, наприклад, на рок-концертах, спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперактивним, розгальмованим дітям зі слабким контролем — вона підсилює негативні прояви у їхній поведінці.
Спокійна музика дарує відчуття радості, любові; здатна гармонізувати емоційний стан і дорослого, і маленького слухача. Таку музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, батьки можуть увімкнути спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику та попросити дитину заплющити очі, уявити себе в лісі, на березі моря, у саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає позитивні емоції. Потрібно звернути увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
_____________________________________________________________________________
20.11.2024
Ігрові завдання для розвитку пісенної творчості та почуття ритму у дітей дошкільного віку.
Усі хоч раз у своєму житті чули про унікальний вплив музики на розвиток дитини. Та, попри це, у більшості батьків наших вихованців усе одно виникають запитання: «Чи варто навчати дитину музики? Навіщо це їй?». У той самий час батьки зовсім не вагаються у виборі, коли мова йдеться про навчання їхньої дитини математики, мов або інших наук…
Роль родини в музичному розвитку дитини
При народженні кожна дитина мас тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам’яті малюків накопичуються сотні слів, ритмічно звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.
Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. Саме час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров’я. Та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою свідомою навчання музики.
Родинні свята
Родинні свята узагалі мають велику силу. Вони супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у неї ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.
Музичні враження
Пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню її духовного світу, розширенню світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу.
Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. Отже, музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього. Будь-яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий – дорослий, а партнер-учасник – дитина.
Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного, раціонального, духовного життя людини у майбутньому. Тож завжди кажемо батькам «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання – це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».
_____________________________________________________________________________
10.11.2024
Консультація: Казкотерапія - виховання дітей казкою
З давніх часів існує традиція розповідати дітям казки. Через історії, міфи і легенди передається з покоління в покоління накопичена століттями мудрість. Вони допомагають дітям формувати життєві принципи і правильні цінності. Сучасним батькам казки дають додаткові можливості. Використовуючи казки і придумування історій, можна допомогти дитині у вирішенні різного роду проблем і подоланні труднощів дорослішання. У цій статті ви дізнаєтесь, як батьки можуть використовувати деякі психологічні прийоми у вихованні дітей.
Чим казки можуть бути корисні батькам?
Казки для дітей - це не тільки захоплююча подорож у світ вигаданих персонажів. Через казки діти отримують свої перші знання про життя. На перший погляд, світ казок може здатися чорно-білим, з чітким поділом на добро і зло. Проте якщо поглянути глибше, казки можуть також навчити дітей більш широкого погляду на події і людей. Наприклад, неприємності і випробування, які випадають герою, зрештою допомагають йому стати більш сильним і спритним, призводять до якихось бажаних змін. А іноді в казках зустрічаються і неоднозначні персонажі, які на перший погляд поводяться як лиходії, а потім розкриваються - виявляється, що за їх поведінкою стоять якісь причини, або ж вона зовсім не була лиходійською, а зрештою допомогла герою.
Як використовувати казку у вихованні дитини?
Є кілька способів роботи з казкою, серед них виділяються основні три:
- розбирати з дитиною вже існуючу казку;
- придумувати нові кінцівки для вже існуючих казок;
- скласти нову казку - самому або разом з дитиною
Як розібрати казку з дитиною?
Основна мета обговорення казок - побудувати зв'язок між поведінкою героїв, подіями, що відбуваються в казці і ситуаціями в реальному житті, з якими зустрічається дитина. У такому випадку сюжет казки трансформується для дитини в особистий багаж знань і уявлень, до якого він зможе звертатися за необхідності, наприклад, потрапивши в якусь складну для себе ситуацію.
1. Казка - видумка, та в ній натяк...
Обговоріть з дитиною, про що розповідається в казці і чому вона вчить. Запитайте, в яких ситуаціях у реальному житті може згодитися те, що дитина дізналася з казки?
2. Баба-яга – красна дівчина
Обговоріть героїв казки. Чому герой здійснює той чи інший вчинок? Навіщо йому це потрібно? Чого він хотів насправді?
3. Вогонь, вода і мідні труби
Поговоріть про те, як герої казки долали труднощі. Чи зверталися вони до когось по допомогу? Можливо, коли-небудь ці способи ваша дитина зможе використовувати в реальному житті.
4. ... добрим молодцям урок!
Які почуття викликає ця казка? Які епізоди особливо запам'яталися? Які епізоди викликали радісні почуття? Які сумні? Які ситуації викликали страх? За цією ж схемою можна обговорювати з дитиною і переглянуті разом художні та мультиплікаційні фільми.
Як скласти казку разом з дитиною?
Складаючи разом з дитиною казки, ви можете доторкнутися до її внутрішнього світу, дізнатися про те, що її турбує, лякає, або навпаки - надихає і підтримує. Сюжет казки будується за певними канонами: по суті вона представляє із себе послідовність подій, об'єднаних якимсь сюжетом.Почніть зі створення головного героя. Придумайте йому ім'я і образ. Можна підключити тут і арт-терапію - намалювати героя або виліпити його з пластиліну. Дізнайтеся у дитини, якими якостями володіє герой, який у нього характер. Обговоріть, про що буде ваша казка. Як правило, у головного героя є мета і є перешкоди на шляху до її здійснення. Також у казці є герої-союзники і герої-противники. У процесі створення сюжету пробуйте проводити паралелі з реальним життям дитини: питайте, як це пов'язано для нього з його досвідом і переживаннями, у зв'язку з чим він вибрав для героя саме таку мету і такі випробування?
Як придумати нові кінцівки до вже існуючих казок?
Іноді для того, щоб допомогти дитині знайти рішення проблеми через казку, не потрібно складати нову. Досить придумати нову кінцівку до однієї з тих, що вже існують. Тут важливо підібрати казку, ключова проблема якої буде збігатися з тією, яка зараз актуальна для дитини. Наприклад, якщо дитина переживає через суворого вчителя, який дає багато завдань або ставить низькі оцінки, можна обговорити з ним казку про Попелюшку.
У казках часто на допомогу головному героєві приходить чарівництво. Попелюшку, наприклад, від мачухи захищає фея-хрещена. А як могла б упоратися Попелюшка сама, без чарівної допомоги? Чи була мачуха така вже несправедлива до неї, адже Попелюшка сама втекла, не виконавши залишене їй «домашнє завдання»? Чи були у Попелюшки варіанти домовитися з мачухою?
Так, за допомогою казкотерапії ви можете допомогти дитині змінити своє ставлення до ситуації, яку вона переживає як безвихідну або несправедливу. З вашою допомогою вона навчиться дивитися на проблему з різних сторін, шукати варіанти виходу і не відчувати себе маленькою та безпорадною.
_________________________________________________________
30.10.2024
_________________________________________________________
20.10.2024
Доброго дня шановні батьки!
Пропонуємо Вам поринути у світ музики разом з дитиною, та вивчити чудову пісню про осінь, бажаю Вам успіхів.
https://youtu.be/QtLo0nHZV3s?si=v3B3oZ9uFAQYt8pn
Осінь
1. Осінь, осінь, осінь
Знов до нас прийшла.
Осінь, осінь, осінь
Лагідна пора.
В золотім наряді
Парки і сади
Осінь так чекали з нетерпінням ми
Приспів:
Парам, пам, пам.
Парам, пам, пам.
2. А у лісі нашому просто чудеса. І стежина тягнеться
Прямо в небеса.
Я листочки жовті
У букет зберу
І своїй матусенці
Рідній принесу.
Приспів
Парам пам пам
Парам пам пам
_________________________________________________________
10.10.2024
_________________________________________________________
30.09.2024
_________________________________________________________
20.09.2024
Розвиток слухової уваги
З раннього віку дитину оточує безліч різноманітних звуків: шум вітру, дощу, шелест листя, гавкіт собаки, сигнал машини, звуки музики, мова людей… Але всі ці слухові враження сприймаються дитиною неусвідомлено, зливаючись з іншими, більш важливими для неї сигналами. Дитина ще не вміє управляти своїм слухом, часом просто не помічає звуків, не може порівнювати і оцінювати їх за гучністю, силою, тембром.
Вміння зосереджуватись на звуках — це важлива здібність людини. Без неї неможливо навчитися слухати та розуміти мовлення.
Для того, щоб дитина навчилась чітко й зрозуміло вимовляти звуки та слова, правильно користуватися голосом, вона повинна навчитися напружувати слух, сприймати та розрізняти звуки. Ця здібність не з’являється спонтанно, її слід розвивати. І робити це краще за все в процесі ігор, деякі з яких приведені в цій роботі.
Головна мета цих ігор — відкрити для дитини особливий світ звуків, зробити їх привабливими, значними, повідомляючими про щось важливе. Навчаючись вслуховуватись в світ оточуючих звуків, граючись з ними, дитина формує свій слух, намагається наблизити звучання своєї мови до мови оточуючих. Тому що без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розрізнення, неможлива їх правильна вимова.
_________________________________________________________
10.09.2024
Як починати слухати музику з дитиною
Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів.
Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.