30.07.2025

______________________________

20.07.2025

___________________________________________

10.07.2025

________________________________

30.06.2025

_______________________________________________________

20.06.2025

___________________________________________________________________________________________________________________

10.06.2025

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

1.Якщо ви хочете виховати дитину гідною людиною та громадянином, не говоріть погано про державу, у якій живете.

2.Розповідайте своїй дитині про випробування, що випали на долю ваших предків, з яких вони вийшли з гідністю.

3.Знайомте свою дитину з пам’ятками та історичними місцями нашої Батьківщини.

4.Разом із своєю дитиною надавайте посильну допомогу військовослужбовцям,що захищають кордони нашої Батьківщини.

5.Навіть якщо вам не хочеться у вихідний день йти з дитиною до музею чи на виставку, пам’ятайте,що чим раніше й регулярніше ви будете робити це, поки ваша дитина ще маленька,тим більше вірогідність того ,що вона буде відвідувати установи культури в підлітковому та зрілому віці.

6.Пам’ятайте,чим більше ви висловлюватимете незадоволення кожним прожитим днем, тим більше песимізму, незадоволення життям виражатиме ваша дитина.

7.Під час спілкування з дитиною, намагайтеся не лише оцінювати її навчальні та психологічні проблеми,але й позитивні моменти її життя(хто підтримує й допомагає їй, з ким хотіла б дружити і чому, які цікаві моменти були на заняттях у школі та позаурочний час) .

8.Підтримуйте прагнення дитини показати себе з позитивного боку,завжди говоріть їй : «Будь активним!», «Не бійся висловлювати свою думку!», «Проявляй ініціативу».

9 . Переглядайте з дитиною телепередачі,кінофільми,які розповідають про людей,що прославили нашу країну,позитивно оцінюйте їхній внесок у життя суспільства.

10.Виховуйте і своїй дитині ініціативність,активність,що допомагатиме їй у житті.

___________________________________________________________________________________________________________________

30.05.2025

ЛІТО І БЕЗПЕКА НАШИХ ДІТЕЙ

Харчові отруєнняВлітку мало хто з батьків утримується від спокуси напоїти малюка парним молоком або пригостити його немитими ягодами з саду, овочами з городу. Парне молоко дуже шкідливо для маленьких дітей, оскільки на відміну від молока, що пройшло теплову обробку і стерильно запаковано, воно може викликати не тільки кишкові розлади, а й інфекційні захворювання. Такі ягоди, як полуницю, малину та суницю необхідно мити особливо ретельно. Немита чи погано промита зелень “зі свого городу” може привести до розвитку у дитини ієрсиниоза, відомого також під назвою “псевдотуберкульозу” або “мишачої лихоманки”. Навіть звичайні для дитини продукти харчування в спекотну пору року швидко псуються, а термін їх зберігання скорочується. Неприпустимо поїти дитину сирою водою, навіть джерельною або після очищення через фільтр. Як уникнути харчового отруєнняМийте руки до і після того, як доторкнулися до їжіГарячу їжу слід розігрівати й подавати в гарячому вигляді. Готуйте м’ясо і молочні продукти при температурі не нижче 70 градусівШвидкопсувні продукти можна тримати при кімнатній температурі (близько 20 градусів) не більше 2-х годинЯкщо у спеку ви вирушили на пікнік, то час зберігання продуктів знижується до однієї годиниПісля зіткнення з сирим м’ясом посуд необхідно вимити самим ретельним чином, а обробну дошку краще відтерти жорсткою губкоюПід час приготування і розігрівання їжі в мікрохвильовій печі періодично помішуйте її або пробуйте, взявши продукт з різних місць, тому що температура в мікрохвильовій печі розподіляється недостатньо рівномірноПерегрітий автомобіль перетворюється на справжній інкубатор мікробів. Продукти можна тримати в машині не довше, ніж час танення морозива. Переломи і вивихиДля маленьких дітей характерні переломи по типу “зеленої гілочки”. Просто кістки у дітей настільки гнучкі, що швидше “розщеплюються”, ніж “переламуються”. На жаль, не всі переломи можна визначити відразу. Іноді проходить якийсь час, поки батьки запідозрять, що у дитини зламана кістка. До ознак перелому кісток руки (найбільш частим) належать: біль, втрата рухливості, втрата сили, зміна форми. Постарайтеся знерухомити пошкоджену кінцівку за допомогою “шини” або простого хустки і скоріше доставити дитину до лікаря. Аналогічні дії рекомендуються при підозрі на вивих. Після іммобілізації перелому або вивиху негайно зверніться до найближчого медпункту. Самолікування неприпустимо! Подряпини і саднаДопитливі малюки пізнають навколишній світ фізично, тому важко уявити собі, щоб дитина росла без подряпин і саден, шишок і синців. Місця порізів та подряпин важливо своєчасно промити, зупинити наявні кровотечі, прикласти холод до синців або шишки, змастити поранення зеленкою або відповідної маззю, накласти чисту пов’язку або пластир. Не менш важливо заспокоїти засмучену і налякану дитину, втішити її і “полікувати”. Не потрібно надмірно метушитися і переживати через отримані дитиною садна. Ваше занепокоєння неминуче передасться дитині. Дійте впевнено і спокійно, тоді вона теж заспокоїться.

_________________________________________________________________________________________________________________

20.05.2025

Організація ігрової діяльності вдома, насиченої пізнавальними завдання

• – обирайте іграшки та ігри, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам та є безпечними для життя і здоров’я ваших дітей;

  – купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці;

  – оберігайте дітей від ігор та іграшок, пов’язаних із проявами агресії, жорстокості, цинічного ставлення до загальнолюдських цінностей;

  – спонукайте дитину до вияву самостійності у доборі ігор та іграшок, поважайте її вибір;

  – створіть для дитини власний ігровий осередок, в якому б знайшлося місце для різних видів ігор та іграшок, в тому числі і народних; привчайте підтримувати в ньому порядок;

  – виділяйте більше часу на спільні з дитиною ігри, не бійтеся на деякий час повернутися у дитинство;

  – розширюйте уявлення дитини про навколишній світ (спостерігайте за явищами та предметами; відвідуйте музеї, театри, установи громадського користування; знайомтеся з різними професіями та ін.), заохочуйте до відображення побаченого в іграх;

  – виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор;

  – цікавтеся досвідом інших батьків щодо виготовлення іграшок власними руками, використовуйте цей досвід у сімейному бутті;

  – розповідайте про свої улюблені в дитинстві ігри й іграшки; при можливості познайомте з іграшками, що існували багато часів тому; з цією метою відвідуйте Державний музей іграшки у Києві, місцеві краєзнавчі музеї, виставки народного мистецтва;

  – читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;

  – влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, побаченого або вигаданого сюжету;

  – вчіть дитину гратися з іншими дітьми, встановлювати дружні стосунки  

___________________________________________________________________________________________________________________

10.05.2025

Як заклопотаним батькам знайти час на дитину  

                          

Кожна родина, мріючи про дитину, уявляє, якими       чудовими батьками вони стануть своєму синові або доньці. У своїх мріях ми бачимо, як будемо день і ніч грати зі своїм малюком, облаштовувати йому кімнату, купимо всі іграшки світу, прочитаємо безліч книг, передамо свої знання і вміння. А головне – будемо уважними, терплячими і дбайливими мамусями, які здатні вчасно побачити проблеми і прийти на допомогу, з легкістю завоювати довіру і любов улюбленого чада. Але, коли в нашому житті з’являється малюк, часто реальність вносить свої корективи.  На роботі часто доводиться затримуватися, тому що справ дуже багато, а грошей на всю красу життя як завжди не вистачає.    Після важкого робочого дня ваша дитина замість того, щоб порадувати батьків гарною поведінкою, влаштовує сцени, колупається в тарілці, не хоче прибирати іграшки, а всі ваші спроби відправити її в ліжко обертаються справжнім скандалом, в якому страждаєте не тільки ви і дитина, а й сусіди.   Вас все частіше відвідують думки, що щось у вашому житті не так, раз замість радості спілкування з власним чадом ви придбали тільки клопіт. Як же досягти такої бажаної гармонії у спілкуванні зі своєю дитиною? Адже це просто необхідно, і не тільки вам, а й самому малюкові. У житті нам завжди доводиться робити вибір. Відмовившись від кар’єри, ви не зробите свою дитину щасливою, але іноді треба по можливості не переробляти понад графіку і з чистою совістю прийти раніше додому. Проводячи час у дитячому садку увесь робочий тиждень, дитина має велику потребу в батьківському теплі й увазі, і вечірні капризи зайве тому підтвердження.  Якщо ви дійсно любите свого малюка, то вам варто вже сьогодні замислитися над тим, як часто ви проводите з ним час (не рахуючи приготування обідів, душа перед сном і дорогу в садок). Як часто ви граєте разом, гуляєте, просто розмовляєте? Як правило, після детального аналізу батькам стає соромно. Замість того, щоб витрачати час на докори сумління і жалкувати про нездійснене, краще не гаючи ні хвилини почати діяти.   Ось кілька пропозицій для тих, хто бажає з користю для себе і дитини змінити життя на краще: 1. Навіть якщо ви дуже зайняті, час на дитину має бути завжди!  Важкий робочий день відкладає свій відбиток. Тому постарайтеся, приходячи додому, залишати за порогом турботи і справи, пов’язані з роботою. Придумайте для себе ритуал, який допоможе звільнитися від важких думок, розслабитися і заряджати силами і енергією на вечір у колі родини.  Наприклад, можна прийняти душ з аромомаслами або полежати 10 хвилин на ліжку під звуки природи або улюбленої музики. Для когось  відмінним способом розслаблення є ванна для ніг і кухоль чаю з лимоном. Головне, щоб цей ритуал міцно увійшов у ваше життя і допомагав відновленню сил.    2.Навчіться довіряти їй. Частіше говоріть про те, що без неї у вас вийшло б не так добре. Малюк відчує свою значущість, отримає необхідні в житті навички, а головне – проведе час з вами.  Якщо правильно організувати процес, вчасно пояснити і показати, що потрібно від дитини, то найближчим часом у вас в будинку з’явиться чудовий помічник. Головне – не лаяти його і не дратуватися, якщо щось вийде не зовсім добре, адже це всього лише робочий момент. Чим раніше ви знайдете час на навчання, тим швидше маля стане самостійним.  3. Чудово, якщо кожен вечір вся родина буде збиратися разом і грати в лото або іншу настільну гру, добре, що в наш час є з чого вибрати. Запропонуйте дитині помалювати або поліпити з пластиліну. Часто батьки уникають цих занять, тому що вони досить клопітні. Обладнайте місце спеціальної клейонкою, малювати і ліпити можна на кухні, щоб не постраждали килимові покриття. Пам’ятайте, що радість дитини від цікавого заняття коштує того, щоб зайвий раз помити підлоги! Адже немає нічого зворушливішого, ніж з любов’ю подарований вам перший малюнок донечки чи синочка. 4. Нехай у вашій родині традиційним стане вихідний, проведений в колі сім’ї. Дитина із задоволенням візьме участь у тематичному дні.  Наприклад, проведіть суботу в жовтому кольорі: ви можете надіти жовті речі, надуйте жовті кулі, посмажте на сніданок жовту глазунью, налийте у склянки апельсиновий сік. Пошукайте разом з дитиною всі картинки з жовтим кольором в улюбленій книжці з дитячими віршами. Знайдіть згадки цього кольору в самих віршах або казках. Купіть жовту крейду і намалюйте разом з дитиною сонечко на асфальті.  Ще ви можете пограти в туристів. Для цього разом з дитиною зберіть рюкзаки, намалюйте список необхідних речей. У міру збору викреслюйте зі списку зібране. Не забудьте зробити разом смачні бутерброди, взяти з собою компас і навчити малюка його використовувати. Не зайвим буде намалювати план маршруту і разом з дитиною шукати дорогу, орієнтуючись по знайомих для нього місцях. Візьміть фотоапарат. Такий день ви запам’ятаєте надовго.  Якщо проявити фантазію, придивитися до перевагам малюка, то можна придумати відмінні спільні розваги. Повірте, у дитини просто не залишиться часу на капризи, а у вас – на зайві переживання.     5. Варто придумати систему заохочень за гарну поведінку та допомогу батькам. Для цього можна використовувати дошку з магнітиками, набравши певну кількість яких можна отримати подарунок – цікаву книжку, іграшку, диск з мультфільмом або щось інше. Цим ви привчите дитину до обов’язків, вирішите проблему з поведінкою, заощадите свій час на вмовляння.  6. Частіше розмовляйте з малюком, він повинен знати, що ви завжди готові його вислухати, так він почне довіряти вам, і ви уникнете багатьох проблем у майбутньому. Хваліть дитину, давайте оцінку його вчинків, пояснюйте йому свої дії.  Життєві проблеми і труднощі не повинні позначатися на вашому малюку, адже він найдорожче, що у вас є. Пам’ятайте про це, і миле дитяче «я тебе люблю» перед сном стане найкращою нагородою за ваші старання!

___________________________________________________________________________________________________________________

30.04.2025

___________________________________________________________________________________________________________________

20.04.2025

“Як виховати свідомого громадянина”

Виховання патріотичних почуттів є базою для формування світогляду та розвитку загальнолюдських цінностей дитини. І вплітати його в життєдіяльність дітей слід не одноразово, а систематично, послідовно й постійно. Щоб наші вихованці могли гордо сказати, що вони — українці, і пишалися цим. Мудра приказка «Не буває лиха без добра» підтвердилася й у страшні часи, які ми з вами, дорогі батьки, переживаємо. Ця кривава війна ще раз дала нам змогу відчути в собі горде «Я — українець, і Україна понад усе». Завдяки цьому всі ми, кожен як може, боронимо нашу державу й тримаємося проти численного ворога, дивуючи весь світ надзвичайною мужністю. Нині на передовій, під обстрілами, й у тилу, в складній волонтерській справі, кожен намагається бути корисним і відчуває свою єдність з Батьківщиною. У мирний час не всі й не завжди усвідомлюють значення патріотичного виховання. Тож утриматися від перекосів, забезпечити єдність патріотичного із соціально-громадянським і морально-правовим вихованням буває складно. Та наразі життя утверджує в тому, що силу духу, патріотичний настрій, любов до своєї країни, віру в правду й перемогу в потрібний час з кишені не виймеш. Усе це — результат цілеспрямованого виховання. В умовах війни діти дорослішають швидше. І цьому сприяють передусім не знання, а емоційні враження, життєвий досвід, глибокі почуття, що наповнюють їх, незалежно від того, де вони разом з дорослими проживають спільну для всієї України біду: у бомбосховищах, евакуації чи в тилу, допомагаючи батькам у їхній волонтерській діяльності. І от тоді гасла, героїчна поезія, пісні, казки й легенди перестають бути просто словами. Вони проростають у цілому поколінні ростками патріотизму, надають силу, яка й робить наш народ непереможним. Нині важливо допомогти дітям осмислити, що вони як українці разом з дорослими захищають не лише свою землю, прекрасну українську природу, а і її славну історію, традиції та культуру. Нам є чим пишатися й що передавати дітям наших дітей. Це знання про народну й державну символіку, особливості побуту українського народу — житла, одягу, народних іграшок, українські народні ремесла, традиції українських свят. На чому ж саме слід сконцентруватися під час роботи з дошкільниками? ФОРМУЙТЕ ВІДЧУТТЯ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО СВОЄЇ КРАЇНИ Для того щоб формувати в дошкільників відчуття приналежності до своєї країни, важливо не лише промовляти певні патріотичні гасла, а, звертаючись до досвіду дітей і їхньої емоційно-чуттєвої сфери, сприяти щирому прийняттю того, що ми намагаємося вкласти в душі дітей. Деякі з думок, які слід подати дітям не формально Моя країна, її минуле й сьогодення гідні поваги. Я маю бути гідним громадянином своєї країни. Україна — моя країна. Від мене також залежить, якою вона є і буде. Я не можу чинити погано/немилосердно/нечесно/неправедно, бо я — українець (ідеться про громадянську категорію, а не національну). Я люблю своє місто/село й хочу, щоб воно було красивим. Тому не буду смітити/руйнувати/паплюжити тощо. Я допомагаю дорослим наближати перемогу — не відволікаю від важливих справ, стримую свої бажання й емоції, виконую посильні доручення Зауважте, що жодне з поданих тверджень не насичене люттю, ненавистю, прокльонами. Ми — воїни світла! Ми не уподібнюємося ворогам — ми проти насилля, ми захищаємо свою землю, а не знищуємо світ. Символіка — це своєрідна візитівка держави на міжнародній арені. У нашої країни є чимало різних символів, що свідчить про її багату історію та високодуховний народ. Це й вишитий рушник, і заквітчаний віночок, і барвисті вишиванки. А ще — верба та калина, без яких, як кажуть у народі, «нема України». За допомогою доступного для дітей фото- та відеоряду покажіть їм, як важливо для нашого героїчного народу зберегти ознаки державності, яку мужність виявляють дорослі й діти, захищаючи Прапор і Герб, співаючи Гімн України на головних площах у захоплених ворогом містах і селах, у бомбосховищах. Свої переживання й почуття спонукайте дітей відтворювати у творчості. Надзвичайну роль у вихованні дітей дошкільного віку відіграють народні традиції та обряди. Адже вони повертають дітей до цінностей предків, створюють позитивний настрій, розкривають основи правомірної поведінки, навчають бути терплячим до всього живого. Тож зверніть увагу дітей на розмаїття народної творчості. Різьбярство, лозоплетіння, гончарство, музика, література, вишивка, писанкарство, живопис — це далеко не повний перелік ремесел, якими споконвіку славився український народ. Надзвичайно важливо представити дітям український народ як мирну й працьовиту спільноту творчих, талановитих, гарних людей. Ознайомити дошкільників зі скарбницею української народної творчості допоможуть різноманітні ілюстративні матеріали, енциклопедії, творчі майстер-класи, родинні історії тощо. Один з «продуктів» народної творчості — народні ігри й іграшки. Вони відтворюють особливості життя й побуту українців, їхні звичаї й традиції, а також багату історію й невичерпний творчий потенціал. Українські народні ігри та іграшки надзвичайно різноманітні й маюьб регіональні особливості. На весь світ відомі косівські й опішнянські іграшки, унікальні ляльки - мотанки тощо.  За допомогою народних ігор та іграшок діти опановують перші елементи грамотності, ознайомлюються з фольклором, розвивають свої математичні здібності, тобто навчаються граючись. А хіба це не найефективніший метод навчання? А головне такі ігри й іграшки спиряють утвердженню національної самобутності й менталітету маленького українця як людина, яка любить світ і націлена на добро. Здавалося б, війна - не час для святкувань. Утім, радимо все-таки приділити увагу календарній обрядовості. Адже залучення дітей до підготовки й відзначання різних свят пробуджує в них любов до рідної землі , повагу до людей праці, формує вміння плідно працювати, шанувати історію та збагачувати культуру свого народу. Наша країна - це не лише матеріальне довкілля, це ми самі - її громадянини. Сьогодні ми згуртувалися й обовёязково переможемо ворога, а потім відбудуємо нашу прекрасну країну. Хочеться вірити, що наше свідоме відчуття своєї принадлежності до України, щире спільне бажання бачити її сильною, мирною та щасливою допоможе здолати будь-які негаразди. УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

Підготувала: вихователь Пташка В.Л.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

З ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

1.Якщо ви хочете виховати дитину гідною людиною та громадянином, не говоріть погано про державу, у якій живете.

2.Розповідайте своїй дитині про випробування, що випали на долю ваших предків, з яких вони вийшли з гідністю.

3.Знайомте свою дитину з пам’ятками та історичними місцями нашої Батьківщини.

4.Разом із своєю дитиною надавайте посильну допомогу військовослужбовцям,що захищають кордони нашої Батьківщини.

5.Навіть якщо вам не хочеться у вихідний день йти з дитиною до музею чи на виставку, пам’ятайте,що чим раніше й регулярніше ви будете робити це, поки ваша дитина ще маленька,тим більше вірогідність того ,що вона буде відвідувати установи культури в підлітковому та зрілому віці.

6.Пам’ятайте,чим більше ви висловлюватимете незадоволення кожним прожитим днем, тим більше песимізму, незадоволення життям виражатиме ваша дитина.

7.Під час спілкування з дитиною, намагайтеся не лише оцінювати її навчальні та психологічні проблеми,але й позитивні моменти її життя(хто підтримує й допомагає їй, з ким хотіла б дружити і чому, які цікаві моменти були на заняттях у школі та позаурочний час) .

8.Підтримуйте прагнення дитини показати себе з позитивного боку,завжди говоріть їй : «Будь активним!», «Не бійся висловлювати свою думку!», «Проявляй ініціативу».

9 . Переглядайте з дитиною телепередачі,кінофільми,які розповідають про людей,що прославили нашу країну,позитивно оцінюйте їхній внесок у життя суспільства.

10.Виховуйте і своїй дитині ініціативність,активність,що допомагатиме їй у житті.

_________________________________________________________________________________________________________________

10.04.2025

___________________________________________________________________________________________________________________

30.03.2025

 

Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнного стану

 

 

Наразі тисячі людей вимушені перебувати в укриттях, щоб врятуватися від обстрілів у зоні активних бойових дій. Експерти ЮНІСЕФ підготували поради, як підтримати дітей у стресових ситуаціях та допомогти їм подолати тривогу та страх.

Що батькам потрібно говорити та робити, аби дитина почувалася спокійно?

1. Поясніть дитині план дій.

Складіть маршрут до укриття та розкажіть, якою має бути послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.

Намалюйте карту укриття: що і де розташовано, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть перебувати рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти ліпше сприймають, якщо це буде візуалізовано).

2. Запитайте дитину, як вона почувається.

Спостерігайте за станом та реагуйте на потреби дитини. Ставте їй відкриті запитання, стежте за емоційною реакцію та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила про те, що з нею відбувається, сама могла запитувати, проявляла емоції.

Якщо дитина перебуває у стані ступору, її важливо повернути до вербальної комунікації та активної діяльності.

Для цього поставте три прості питання і чекайте відповіді.

• Тебе звати Наталя, так?
• Ти зараз стоїш, так?
• Ти одягнена в червону кофтину, так?

Можна також помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Дайте їй води або чаю, нагодуйте та обійміть.

Реагуйте на потреби дитини та задовольняйте їх поможливості. Це поверне відчуття безпеки.

3. Поділіться з дитиною власними відчуттями.

Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість або роздратування через те, що відбувається навколо, не кажіть фраз на кшталт «Не переживай» чи «Тобі не варто злитись».

Натомість скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.

Не варто давати обіцянок, які від вас не залежать. Натомість, щоб сказати «Все буде добре», «Нічого не станеться», поясніть: «Що б не сталось, головне – ми разом». 

Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, можна спробувати ричати, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги.

 

4. Дозволяйте себе обіймати та обіймайте у відповідь.

Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруження та заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:

• «Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками, також може себе поплескати по них.
• «Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує від плечей і до поясу, наче знімає щось з них.
• «Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.

Допоможе вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. Важливо відновити стабільне дихання та фізичну активність.

5. Нагадуйте дитині про режим дня.

У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора загинайте пальчики і проговорюйте все, що ви щоденно робите.

6. Піклуйтеся про себе і дитину.

Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас, тому важливо, щоб вона розуміла, що ви зберігаєте спокій і маєте чіткий план дій.

Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості поспілкуйтеся з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.

7. Нагадуйте дитині, що ви разом і з усім впораєтеся.

Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Кінець розмови робіть максимально позитивним,  також звертайте увагу на мову тіла дитини, постійно оцінюйте її рівень занепокоєння.

Створюйте спільні традиції завершення дня (обіймайтеся, моліться, пийте чай або ж співайте).

Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте їй лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.

Бережіть себе і своїх близьких!

Усе буде Україна!

 

 

 

 

 

************************************

Війна найбільше позначилася на дітях, психіка яких до кінця ще не сформована. Тож в організації «Жіночий ветеранський рух» надали поради, як допомогти дітям впоратися із тривожністю.

Не ігноруйте і не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.

Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план — обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати щось, що дитина хоче взяти з собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).

Дайте можливість висловити емоції. Скажіть дітям, як самі себе почуваєте. На своєму прикладі покажіть, що боятися — це нормально, що ви розумієте дитину, проте не панікуйте і будьте опорою. Потім запитайте у дитини, що вона відчуває — дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не вона хоче говорити.

Обговоріть, що робити з сильними емоціями і спробуйте подолати їх разом. Можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих — затримка дихання — видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати — подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч і дайте знати, що  ви тут і вона не одна.

Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір з декількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо, пограємо в цю гру чи в іншу?

Продовжуйте робити справи, які робили до війни — це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, ввечері дивились пізнавальні відео  — продовжуйте.

Коли йдете з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість й долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивились разом й згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти не унікальність ситуації, а допоможе запустити механізми адаптації.

Пограйте з дитиною в гру: «А давай вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами, і інше». У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява, завдяки якій можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу — WoMo).

Уявляйте великі крила фей чи янголів, які боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати. Це допоможе, коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті.

Малюйте малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальні мережі, якщо дитина хоче чимось допомогти військовим. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.

Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом.

 

 

 

***************************************************

Росія відтепер веде повномастабну війну проти України. Оскільки країна знаходиться в розпалі війни й готується до подальшої конфронтації, природно, що діти відчувають занепокоєння.

Ми живемо в страшні часи. І якщо дорослі відчувають хвилювання з приводу поточних подій, уявіть, що мають відчувати наші діти.

У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння. 

Діти стресують, коли починаються розмови про повномасштабну війну, про те, що один з батьків може податися в армію.

Ще більше, коли диктори новин розповідають про обстріли шкіл на лінії розмежування, а батьки закуповують гречку та туалетний папір, перетворювати будинки та квартири на бункери. 

Додається напруга й через те, що діти думають, що через проблеми в економіці мама чи тато можуть залишитися без роботи.

Ось сім способів допомогти їм (і вам!) полегшити надмірну тривогу від відомого консультанта та педагога Мікеле Борби, автора книги "No More Misbehavin': 38 Difficult Behaviors and How To Stop Them": "Аби розвіяти страхи наших дітей треба подолати довгий шлях".

Поставтеся до тривоги серйозно

У тривожних дітей у два-чотири рази більша ймовірність розвитку депресії, а в підлітковому віці вони набагато частіше зловживають психоактивними речовинами. Симптоми стресу проявляються у дітей у віці від трьох років. 

Тому раджу спробувати стратегію TALK від Мішель Бурби.  Кожна частина цієї стратегії починається з літери слова:

Т – Налаштуйтеся на емоційний стан вашої дитини. Уважно спостерігайте за дитиною і подивіться, як вона справляється зі стресом.

Наприклад: чи боїться він залишитися на самоті чи перебувати в темних чи закритих місцях, мати труднощі з концентрацією уваги чи надмірно дратівлива, чи боязко реагує на будь-які раптові звуки, повертається до моделей поведінки, які раніше переросли, поводить себе добре чи істерить, бачить кошмари, тощо?

А – Забезпечте безпеку.

Першочерговим завданням є запевнити дитину, що їй нічого не загрожує.

Наголошуйте своїй дитині на тому, що люди вживають заходів, щоб зберегти нашу країну в безпеці та допомогти тим, хто постраждав: поліцейські, медики, військові, пожежники. Обійміть, слухайте і будьте поруч. Пам’ятайте, що травмовані діти є більш вразливими.

L – Слухайте дитину.

Діти повинні знати, що це нормально ділитися своїми почуттями з вами, і що це нормально – засмучуватися.

Підтримуйте постійний діалог зі своєю дитиною. Вам не потрібно пояснювати більше, ніж він готовий почути, або використовувати графічні описи. Найважливіше – це дати дитині зрозуміти, що ви готові слухати.

K – Розпаліть надію і зробіть щось позитивне.

Один із найкращих способів зменшити почуття тривоги та безнадійності – допомогти дітям знайти активні способи розвіяти свої страхи.

Це також дає можливість дітям усвідомити, що вони можуть змінити ситуацію у світі, який може здатися страшним і небезпечним. Наприклад, допоможіть своїй дитині малювати, писати або надсилати електронні листи, щоб висловити подяку військовим.

Виділіть час для сімейних розваг

Під час стресу ваша дитина повинна відчувати, що її обіймає її сім’я. Ось чому гарна ідея приділяти багато часу спільним заняттям – це допомагає їй відчувати себе в безпеці та посилає повідомлення "ми всі в цьому разом".

Знайдіть заняття для зняття напруги, якими може займатися вся сім’я разом. Наприклад, гуляйте чи катайтеся на велосипеді, слухайте заспокійливу музику чи дивіться смішні відео з котиками на ютубі.

Діти можуть навчитися використовувати деякі прийоми, які використовують дорослі, щоб впоратися з напругою. 

"Розмова з собою". Навчіть дитину говорити в голові слова, щоб допомогти їй зберігати спокій і впоратися зі стресом. Ось кілька: "Я можу зробити це." "Зберігайте спокій і дихайте повільно". Або "Це нічого, з чим я не можу впоратися".

"Дихання "ліфт". Попросіть дитину закрити очі, тричі повільно видихнути, а потім уявіть, що він у ліфті на вершині дуже високої будівлі. Він натискає кнопку першого поверху й дивиться, як кнопки кожного рівня повільно світяться, коли ліфт опускається вниз. Коли ліфт спускається, його напруга зникає.

"Розтанення стресу". Попросіть малюка знайти те місце в його тілі, де він відчуває найбільшу напругу; можливо, його шию, м'язи плечей або щелепу. Потім він закриває очі, концентрується на місці, напружуючи його на три-чотири секунди, а потім відпускає. Роблячи це, попросіть його уявити, як стрес повільно зникає.

"Візуалізуйте спокійне місце". Попросіть дитину подумати про місце, де він був, де він почувається спокійно. Наприклад: пляж, його ліжко, бабусин двір тощо. Коли виникне тривога, скажіть йому закрити очі, уявіть це місце.

Обмежте перегляд новин. Занадто багато телебачення - це погано. Якщо ваші діти дивляться новини, зверніть їхню увагу на історії героїв; це важливо, щоб переконати їх, що у світі є щось більше, ніж загрози та страх. І, звичайно, обмежте їх вплив на жорстокі шоу – вони, як правило, посилюють наявну тривогу.

Навчіть дітей керувати гнівом. Життя у війні, може послати повідомлення про те, що агресія та насильство – це нормально. Це створює велику проблему для батьків. 

Навчіть дітей висловлювати свої почуття. Багато дітей демонструють агресію, таку як брикання, крик, удари та кусання, тому що вони не знають, як висловити своє розчарування іншим способом. Їм потрібен словник емоцій, і ви можете допомогти своїй дитині розвинути його, щоб сказати, що він відчуває до свого кривдника: "Я злий". Або: "Я дуже-дуже злий".

Навчіть дитину 1+3+10: формула самоконтролю. Спочатку скажіть собі в голові: "Будьте спокійні". По-друге, зробіть три глибоких, повільних вдихів животом (потрапляння кисню до мозку допомагає вам заспокоїтися). Тепер подумки повільно порахуйте до десяти. 

Обговоріть війну та політику всією сім’єю. Постійна увага ЗМІ до майбутньої війни створює багато "моментів навчання", щоб поділитися своїми політичними поглядами з вашими дітьми (звичайно, ​​це стосується дітей старшого віку. 

Ми не повинні захищати наших дітей від новин про можливу повномасштабну війну, але й не повинні дозволяти їм зациклюватися на ній або розглядати світ як зло, небезпечне місце. Частина нашої роботи як батьків полягає в тому, щоб допомогти нашим дітям навчитися жити  щасливо в реальному світі, яким би недосконалим він не був.

 

___________________________________________________________________________________________________________________

20.03.2025

___________________________________________________________________________________________________________________

10.03.2025

___________________________________________________________________________________________________________________

28.02.2025

20.02.2025

10.02.2025

Опанування читанням у дошкільному закладі: методика Людмили Шелестової «Розвивальне читання»

Які батьки не хочуть, щоб їхня дитина була всебічно розвиненою? Більшість постає перед дилемою: якомога раніше починати навчання малюка або подарувати йому дитинство? А дилеми, виявляється, не­має. Фахівці стверджують, що здібності дитини, не виявлені своєчас­но та не підтримані педагогами й батьками, із віком слабшають.

Кожна дитина має свій індивідуальний темп розвитку, свої особли­вості. І це не потрібно нікому доводити. Але, безумовно, існують і за­гальні норми: до певного віку дитина повинна навчитись сидіти, стоя­ти, ходити, бігати, малювати, читати, писати. Ці межі встановлені для того, щоб показати нам (педагогам і батькам), коли має розвиватися та чи інша функція. Якщо в дитини щось не сформовано до певного віку, це свідчить про затримку в розвитку. Так може статися, коли дитина хвора, або з нею ніхто не займається. Але слід приділити дитині бодай трохи уваги, погратися з нею, щось розповісти, показати малюнки, по­читати книжки, як вона почне дорослішати прямо на очах.

Донедавна одним із основних показників готовності малюка до навчання в школі вважали вміння читати та виконувати математич­ні операції з додавання та віднімання в межах від нуля до десяти. Сучасне життя змінило пріоритети, і на перше місце вийшов рівень життєвої компетентності дітей, сформованість особистісних якостей і здібностей, чуттєвої сфери та мислиннєвих операцій. Метою осві­ти є не озброєння знаннями, а всебічний розвиток. Центральною фі­гурою освітнього процесу є дитина, основним видом діяльності якої є гра. Тому й навчання має проходити в ігровій формі, ненав’язливо, цікаво.

Чи можна таку складну операцію, як навчання читання, здійснюва­ти в ігровій формі? Виявляється, можна.

Ефективну й цікаву методику «Розвивальне читання» пропонує нам Л. Шелестова. її методика базується на принципі читання по скла­дах, але водночас вона підпорядкована завданням загального розвитку дитини. Саме в ній представлено оптимальні шляхи поєднання про­цесів пізнавального, мовленнєвого, фізичного, соціально-морального, художньо-естетичного, емоційно-ціннісного, креативного розвитку та задоволення вікових потреб із одного боку, та навчання читання -з іншого. Методика не ставить за мету досягнення високої техніки, проте передбачається формування позитивної мотивації цієї діяльнос­ті, емоційного задоволення від процесу читання.

Особливість авторського підходу до навчання дошкільників читання — мета, що передбачає не лише опанування навичок читання, а й розвиток мислення, уяви, мовлення, чуттєвої сфери, дрібної моторики, уявлень про навколишній світ тощо. Форми й цілі взаємодії дітей і дорослого конкретизовано в завданнях.

Ігрові завдання структуровані відповідно до етапів засвоєння навичок читання. Спочатку діти ознайомлюються з літерами, які позначають голосні та приголосні звуки. Потім вчаться читати відкриті склади та починають утворювати й читати прості слова. Далі опановують склади, що містять йотовані літери, м’який знак та апостроф. Насамкінець діти вчаться читати закриті склади та склади зі збігом приголосних.

Після того як діти навчилися читати слова, вони переходять до читання складніших мовленнєвих одиниць: словосполучень, речень, невеличких текстів. Ігрові завдання для цього етапу навчання структуровані відповідно до різних сфер життєдіяльності людини. У межах кожної теми діти вчаться читати словосполучення, речення та тексти, одночасно ознайомлюючись із сутністю понять, які для них невідомі, або поглиблюючи свої уявлення про вже відомі поняття. Це дає змогу цілеспрямовано впливати на формування цілісних уявлень дітей про світ.

Для кого?

Книжки орієнтовані на організацію спільної роботи дорослого з дитиною. Ними легко користуватись не лише педагогам, а й батькам, оскільки кожне завдання супроводжується порадами щодо їх виконання.

Існує точка зору, що діти повинні навчатися читати у школі. Однак сучасні діти живуть в інформаційному просторі, надзвичайно насиченому графічною інформацією, зокрема й словами. Природно, що у них досить рано виникає бажання прочитати  і зрозуміти, що саме написано. Для дітей створено багато художніх та пізнавальних книжок, які опосередковано мотивують дітей до опанування навичками читання. Загалом, дошкільний вік є періодом розквіту пізнавальної активності дитини, вони прагнуть пізнати все, що їх оточує, зокрема й літери. І тому правильно задовольнити потреби дітей, аніж штучно їх стримувати й відкладати це на пізніше – на період навчання у початковій школі. Однак важливо  зауважити, що надмірне стимулювання в опануванні елементів грамоти є таким же згубним для дітей, як і штучне стримування.

Завдяки методиці «Розвивальне читання»: 

• Ви легко навчите дитину читання.
• Дитина не просто озвучуватиме написане, а й розумітиме прочитане.
• Дитина навчиться розуміти живопис.
• У дитини розвиватимуться здібності.
• Дитина з цікавістю пізнаватиме світ.
• Ви матимете можливість цікавого й змістовного спілкування з дітьми.

Переваги методики:

• Діти легко і без перевантаження навчаються усвідомленому читанню.
• Розвиваються уявлення про навколишній світ.
• Розвиваються сприймання, уява, увага, мислення, емоції.
• Розвивається дрібна моторика.
• Розвиваються навички  різних видів діяльності.
• Підвищується мотивація до пізнавальної діяльності загалом.
• Діти й батьки отримують задоволення від спілкування.

Практичним матеріалом до навчання дітей читання за цією ме­тодикою є розроблена автором книжка, яка водночас є і робочим зо­шитом, у якому дошкільнята малюють, вирізають, з’єднують лініями зображення.

Книжка містить чітку, логічно вибудувану систему ігрових за­вдань, виконання яких передбачає використання різних видів діяль­ності, тобто засвоєння азів читання відбувається в діяльності. Така система завдань дозволяє проводити заняття в ігровій формі та врахо­вувати індивідуальні особливості кожної дитини.

Книжка є практичним посібником, за допомогою якого можна, по-перше, легко та без перевантаження навчити дитину читати, а по-друге, розвивати її логічне мислення, сенсорну сферу, дрібну мотори­ку, комунікативні здібності, уявлення про навколишній світ, загалом формувати позитивне ставлення до процесу навчання.

Отже, підпорядковуючи навчання дитини читання меті її загально­го розвитку та проводячи заняття в ігровій формі, можна легко сфор­мувати в дошкільнят позитивну мотивацію діяльності й водночас дати їм міцні знання та навички.

Тобто, якщо вашим дітям буде цікаво вчитися читати, цей процес не здаватиметься їм складним. І вам також!

_________________________________________________________

30.01.2025

ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА

Одвічне питання турбує не однепоколіннябатьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившисьусімасвоїмиздібностями, абизмоглавіддати людям те, з чимприйшла у світ?

Чимало вчених у різний час обґрунтовувалисвоєбаченнябатьківськоїпедагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд ціннихнастанов, які з урахуваннямсучасного практичного досвідулягли в основу прийнятих у Міжнароднийрік дитини десяти правил поведінкибатьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватисяті, кому Богом призначеноплекатинайдорожчий скарб-їхніх дітей.

 

1.Люби свою дитину!

Радій її присутністюбіля тебе, приймайії такою, яка вона є.бо то твійпаросток, твостворіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри у себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїйдовірі, дай їй привідлюбити тебе.

2.Оберігай своє дитя!

Захищай дитину від фізичних та душевнихнебезпек, навіть якщодоведетьсяжертвувативласнимиінтересами й ризикуватисвоїмжиттям. Не зважайні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твоюдивнуквітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

Прищеплюй до духовнихвартостейсвого народу  і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. їй потрібне таке домашнєвогнище, де сім’я дружна, де шанують і люблять людей похилоговіку, де підтримуютьтісні та щирізв’язки з усім родом і друзями. Вона має жити у такійродині, де пануютьчесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. Подружнязрада, заздрість, матеріальнезбагачення у нечеснийспосіб, досягненнятієї чи іншоївигоди, хай навіть і для дитини, за допомогою безпринципнихзв’язків і вчинківукрай негативно позначається на моральному становленні особистості людини, яка діятиме завтра за зразкомтвоєїповедінки.

4.Грай зі своєю дитиною!

Віддавай дитині стільки часу, скількинеобхідно для її розвитку, меншезважай на свої власніінтереси, боінтереси дитини водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може, саме в ту мить дитина звіряєтьсятобінайбільшимитаємницямисвого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймайсерйозно її гру, світ її уяви.

5.Працюй зі своєю дитиною!

Допомагай дитині, коли вона намагаєтьсявзяти участь уякійсьсправі (у квартирі, на садибі, городі). Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На дозвілліпід час канікул не бідкайся, що вона втомиться від робота, бо для неїпраця з дорослими – то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набуватижиттєвогодосвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!

Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твійвласнийжиттєвийдосвід (хоч як тобіприкро) часто-густо не важитьдлянеїнічого. Тож дай їй змогусамій “збиратисвоюскриню”, навіть якщо тут існує певнийризик. Надмірнаопіка й тепличніумови життя можуть виплекатисоціальногоінваліда.

7.Покажи дитині можливості й межілюдськоїволі!

Розкривай перед дитиною чудовіможливості розвитку й самоутвердженнялюдської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнаватинормиспівжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною.

Стеж за поведінкою дитини й спрямовуй її так, щобучинене нею не завдавалошкодиані їй самій, анібудь-кому. Не обминай моментів, коли вона негарно поводиться у твоїйприсутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше. – для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержанняуставлених правил, однаку разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумногопокарання.

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власнийдосвід!

 

Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай їй, скількизможешь, і вимагай від неївласної думки чи самостійноговисновку тільки з урахуваннямреалій її вікового розвитку і вженабутогодосвіду.

10. Давай дитині змогунабуватитакі враження, які полишатимутьвартісні спогади!

Дитина, як і дорослий, “живиться” різнимивраженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула й відчувалаякомогабільшецікавогодія себе, щобзбагачуваласякориснимизнаннями і добримипочуттями.

 

_________________________________________________________

20.01.2025

Що таке «правильна вимова» або як навчити дитину розмовляти

5 основних порад батькам для розвитку мовлення дитини

• Розмовляйте з дитиною. Часто батьки недооцінюють важливість комунікації з дитиною і обмежуються лише загальними фразами необхідними для існування, щоб погодувати дитину чи привчити її до горшка. Про те розмова вдома повинна лунати  постійно і приклад діалогу не лише впливає на розвиток мовлення і вивчення нових слів, а і на подальше емоційне забарвлення сказаного. Окрім розмови з дитиною потрібно також читати дитині казки, співати пісні і колискові тим самим прививаючи любов до літературного мовлення.
• Вивчити основні правила побудови речень. Важливим є не лише вивчення слів, а і правильне їх вживання в реченні, тому потрібно розказати дитині як будується речення і змінюється дієслова при вживанні. Діти часто плутають і на предмети жіночого роду говорять “він”, і навпаки, на предмети чоловічого роду “вона”. Поясніть дитині закономірність закінчень слів в залежності від іменника. Виправляти дитину, коли вона неправильно вимовляє слова потрібно поступово по одному слові.
• Логопедичні вправи та ігри. Дитячі логопедичні вібромасажери стануть незамінним помічником при вимові складних звуків та привчанні дитини до ложки. За допомогою нього можна робити заспокійливий масаж ротової порожнини, щік, та губ. Звертайте увагу на дихання, адже від видихання залежить також сила звуку при розмові. Тренуватись видихати можна за допомогою вправ, свистків і дудок та гри у логопедичне лото.
• Правильна вимова.  Вивчайте з чадом скоромовки і віршики у яких присутні звуки, які нелегко вдається вимовляти дитині. При вимовлянні скоромовок дитина може застосовувати спеціальний мікрофон “Ехо” щоб тренувати силу голосу і чути свою вимову.
• Вивчаємо нові слова щодня. Вивчайте одне слово його значення і застосування в реченні щодня. Навчати можна також з картинками і асоціативно.

_________________________________________________________

10.01.2025

БАТЬКИ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ.

1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично – корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
– виконувати різні фізичні вправи;
– правильно харчуватись;
– загартовуватись;
– спілкуватися з друзями;
– дотримуватися особистої гігієни;
– дотримуватися режиму дня;
– знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.

_________________________________________________________

30.12.2024

 

_________________________________________________________

20.12.2024

_________________________________________________________

10.12.2024

_________________________________________________________

30.11.2024

_________________________________________________________

20.11.2024

 «Виховуємо патріота та громадянина України вдома»

 

        Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

       Останні кілька років патріотичне виховання залишається одним з провідних напрямів діяльності закладів дошкільної освіти. Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім’ї.

    Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних – це дуже важливо, для інших – нічого особливого, треті – поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов’язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

         Найпошириніша асоціація про людину – патріота – це людина у формі, особливо у військовій. Але для того, що б бути патріотом не обов’язково бути військовозобов’язаним, носити форму, і складати присягу на вірність Батьківщині. Патріотизм полягає в нашій поведінці, у повазі до предків, шанування традицій, дотриманні свого як фізичного, так і морального здоров’я, створенні міцної сім’ї, і вихованні дітей на тих же засадах.

         Поки в дитини ще не сформована цілісна система знань, а отже, оцінне ставлення до доброго, корисного і поганого та шкідливого неглибоке, поки вона не усвідомлює себе частиною свого народу, не може бути і мови про дієвий патріотизм. Складні моральні почуття не є вродженими. Їх треба розвивати та виховувати у сім’ї, закладі дошкільної освіти, школі. Патріотичні почуття належать до найскладніших, тож їх іще не можна повністю сформувати в дошкільному дитинстві. Але саме в цьому віці закладаються їх основи.

        Сьогодення багате на яскраві факти, події, які справляють на дітей велике враження. Важливо щоб дорослі (батьки, вихователі) правильно пояснювали ці факти, керували процесом спостереження й допомагали малим осмислювати свої враження.

      Патріотизм (грец. Patris — батьківщина) — це   любов до Батьківщини, відданість  їй  і  своєму  народу.

      Почуття патріотизму таке багатогранне за змістом, що не може бути визначено кількома словами. Це і любов до рідних місць, і гордість за свій народ, за його культуру, і відчуття своєї нерозривності з оточуючим, бажання зберігати і примножувати багатства своєї країни. Це і повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість, висока художньо-естетична культура; патріотична самосвідомість та громадянська відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повага до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Завдання патріотичного виховання

Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста). 

Почуття власної гідності як представників свого народу. 

Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей. 

Формування духовно-моральних взаємин. 

Формування любові до культурного спадку свого народу. 

Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей. 

       Почуття Батьківщини починається із захоплення тим, що бачить перед собою малюк, чому він дивується і що викликає відгук у його душі... І хоча багато вражень ще не усвідомлені їм глибоко, але, пропущені через дитяче сприйняття, вони грають величезну роль у становленні особистості патріота.

       Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

       Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

            У дошкільників поступово формується „образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття „батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

         Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших. 
       Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі   багатств  рідної  землі,   а  її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих дерев та кущів в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

•       Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам’ятки, які знаходяться на цій вулиці. 

•       Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

•       Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей.    Після    відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.

•       Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

•       Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.  

        Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

       Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте , читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.

        Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ньому погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків не вибирають. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть, щоб про них думали тільки добре. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не надто «прикрашайте» ситуацію, вчить дитину бути ще й реалістом.

        Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування. Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

      Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

        При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка. І мова йде про всебічну підтримку. Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах, захопленнях, інтересах. Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків.       

  Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

 

_________________________________________________________

10.11.2024

 ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

1.Якщо ви хочете виховати дитину гідною людиною та громадянином, не говоріть погано про державу, у якій живете.

2.Розповідайте своїй дитині про випробування, що випали на долю ваших предків, з яких вони вийшли з гідністю.

3.Знайомте свою дитину з пам’ятками та історичними місцями нашої Батьківщини.

4.Разом із своєю дитиною надавайте посильну допомогу військовослужбовцям,що захищають кордони нашої Батьківщини.

5.Навіть якщо вам не хочеться у вихідний день йти з дитиною до музею чи на виставку, пам’ятайте,що чим раніше й регулярніше ви будете робити це, поки ваша дитина ще маленька,тим більше вірогідність того ,що вона буде відвідувати установи культури в підлітковому та зрілому віці.

6.Пам’ятайте,чим більше ви висловлюватимете незадоволення кожним прожитим днем, тим більше песимізму, незадоволення життям виражатиме ваша дитина.

7.Під час спілкування з дитиною, намагайтеся не лише оцінювати її навчальні та психологічні проблеми,але й позитивні моменти її життя(хто підтримує й допомагає їй, з ким хотіла б дружити і чому, які цікаві моменти були на заняттях у школі та позаурочний час) .

8.Підтримуйте прагнення дитини показати себе з позитивного боку,завжди говоріть їй : «Будь активним!», «Не бійся висловлювати свою думку!», «Проявляй ініціативу».

9 . Переглядайте з дитиною телепередачі,кінофільми,які розповідають про людей,що прославили нашу країну,позитивно оцінюйте їхній внесок у життя суспільства.

10.Виховуйте і своїй дитині ініціативність,активність,що допомагатиме їй у житті.

_________________________________________________________

30.10.2024

ОЗНАКИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ В МАМ

У всіх нас бувають періоди стресу. Але іноді ми навіть не підозрюємо, наскільки виснажені, навіть якщо ті, хто нас оточують, говорять нам про це. Емоційне вигорання шкодить не тільки вам, але й вашому оточенню. На жаль, молоді мами звикли ігнорувати свої емоційні потреби, адже турбота про себе, задоволення своїх потреб, навіть базових (сон, їжа) сприймається жінкою як егоїзм. І, що ще гірше, прохання про допомогу розцінюється як слабкість.

Стереотип «сильної мами» шкодить жінкам. Бути сильною не означає працювати до фізичного та психічного виснаження. Подивіться на материнську силу з точки зору бізнесу: коли в компанії відкривається новий відділ, директор шукає хорошого менеджера, який стає керівником цього відділу. У свою чергу, він набирає штат співробітників, яким доручає роботу.

Бути «сильною мамою» означає бути хорошим керівником. Доручіть частину своєї щоденної роботи чоловікові, родичам або друзям. Це найкраще, що ви можете зробити і для себе, і для своєї сім'ї.

Розглянемо найбільш поширені ознаки емоційного вигорання у молодих мам.
Ознака № 1. Ви стаєте розсіяною

Зрозуміло, молоді мами через постійну зайнятість можуть забувати потрібну інформацію частіше, ніж зазвичай. Але якщо це трапляється постійно, це свідчить про емоційне вигорання. У таких випадках ви можете ставати надзвичайно розсіяними, втрачати речі й навіть забувати, що хотіли зробити або сказати. Чим раніше ви зрозумієте причину такої забудькуватості, тим швидше зможете собі допомогти.

Ознака № 2. Ви зриваєтеся на дитину й чоловіка

Останнім часом ви стали більш дратівливою, ніж зазвичай? Ви кричите на дитину, а потім шкодуєте про це, вважаючи, що в цьому не було необхідності? Ваш чоловік каже вам, що останнім часом у вас часто змінюється настрій? Можливо, ви схильні до емоційного вигорання.

Ознака № 3. Ви постійно відчуваєте втому

На питання про ваше самопочуття ви завжди відповідаєте, що втомилися? У кінці дня ви з останніх сил доповзаєте до ліжка, а на ранок все одно відчуваєте себе виснаженою? Безсумнівно, ви схильні до емоційного вигорання.

Ознака № 4. Ви стали менше уваги приділяти домашнім обов'язкам

Ви завжди готували дітям обід із трьох страв, але останнім часом кажете їм: «Візьміть щось у холодильнику?» Раніше ви годинами грали з дитиною, а тепер насилу витримуєте кілька хвилин? Ви відчуваєте провину через те, що не приділяєте достатньо уваги дітям? Це явна ознака емоційного вигорання. У вас немає сил подбати про себе, не кажучи вже про те, щоб бути зразковою матір'ю.

Як упоратися з емоційним вигоранням

Якщо ви вважаєте, що схильні до емоційного вигорання, використовуйте наведені нижче стратегії. Вигорання може трапитися з кожним, тому не думайте, що з вами щось не так. Не соромтеся звернутися по медичну допомогу й дотримуйтеся наступних рекомендацій:

• Навчіться говорити «ні». Причиною вигорання може бути те, що ви завжди з усіма погоджуєтеся. Часто жінки почуваються ніяково, відмовляючи комусь. Не робіть цього. Якщо ви повністю виснажені, ваш емоційний стан може передатися вашим дітям. Навчіться говорити «ні».

• Займайтеся йогою вдома. Якщо у вас немає можливості займатися йогою в спортивному залі, займайтеся цим удома з допомогою відеоуроку. Йога допомагає впоратися зі стресом й відновити енергію.

• Пройдіть курс психотерапії. Емоційне вигорання може бути викликане неприємними подіями у вашому житті (такими як розлучення, хвороба, викидень, смерть близької людини тощо). У таких випадках може допомогти візит до психотерапевта.

• Час від часу вимикайте телефон і комп'ютер. Якщо ви до самої ночі відповідаєте на електронні листи й СМС з робочих питань, це може викликати стрес і розлади сну. Вимикайте вечорами електронні пристрої, щоб забезпечити собі повноцінний відпочинок.

• Заручіться підтримкою чоловіка. Більшість обов'язків з догляду за дітьми лягає на ваші плечі? Якщо так – варто поговорити з чоловіком й передати частину обов'язків йому. Якщо чоловік вам допомагає, але ви все одно вибиваєтеся з сил, попросіть допомоги у ваших батьків або скористайтеся послугами няні.

• Не завищуйте своїх очікувань. Якщо ви думаєте, що завжди будете викладатися на 100 %, ви не зможете цього зробити й тільки заробите стрес. Це не означає, що потрібно розпустити дитину й дати їй повну свободу дій. Це означає, що потрібно піклуватися про себе. Давайте собі поблажки там, де це можливо, і не звинувачуйте себе за помилки.

• Навчіться справлятися із занепокоєнням. Тривале або часте занепокоєння може призводити до емоційного вигорання. Справитися з занепокоєнням вам допоможуть заняття йогою або фізичні вправи. Також можна звернутися до психолога.

• Ходіть до спортзалу, якщо у вас є така можливість. Ви зможете залишатися в гарній фізичній формі, розширити своє коло спілкування, на деякий час спрямувати увагу зі своїх сімейних обов'язків на щось інше.

• Харчуйтеся повноцінно. Ваше харчування безпосередньо впливає на ваш настрій.

• Допоможіть дитині впоратися з віковими проблемами. Якщо дитина страждає від фізичних або емоційних проблем, саме це може бути причиною вашого емоційного вигорання. Проконсультуйтеся з дитячим лікарем або психологом, щоб знайти оптимальне рішення.

Молодим мамам не варто легковажно ставитися до емоційного вигорання. Не соромтеся звертатися по допомогу. Не беріть на себе непосильну ношу – попросіть допомоги у близьких.

 

_________________________________________________________

20.10.2024

_________________________________________________________

10.10.2024

_________________________________________________________

30.09.2024

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

– не дозволяти дітям розводити багаття;

– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

– не дозволяти користуватися газовими приладами;

– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;

– не залишати малолітніх дітей без нагляду;

– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

– не сушити речі над газовою плитою;

– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

– не палити в ліжку.

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

_________________________________________________________

20.09.2024

______________________________________________________

10.09.2024

Як допомогти розвинути інтелект і мислення дитини

• Починайте вчити дитину з раннього дитинства – згідно з результатами досліджень, починати навчання дитини необхідно «з пелюшок». Для забезпечення успішного раннього розвитку малюка фахівці рекомендують батькам проявляти по відношенню до нього максимальну, повну любові та уваги чуйність, усувати стрес-фактори, розмовляти з малюком, співати йому й багато жестикулювати, використовувати числа й ритмічні ігри, створювати умови й допомагати розвитку тривимірного сприйняття і, звісно, прищеплювати любов до навчання.
• Читайте маляті книги – почніть читати, навіть якщо дитина ще не розуміє слів. Це стане для неї поштовхом у розвитку мовних навичок. Діти, яким читають книги з раннього віку, частіше набувають стійкий інтерес до читання, який залишається у них на все життя, вони добре вчаться у школі й домагаються успіхів у дорослому житті. Читання книг – це одне з найбільш важливих занять, яке робить дітей розумними.
• Розмовляйте з дитиною – це допомагає малюкові розвивати чудові мовні навички. Крім того, уважно слухайте, коли він щось каже. Так ви зможете заохочувати дитину до спілкування й допомагати розвивати швидкість мовлення.
• Стежте за тим, щоб дитина отримувала достатньо часу на сон – дослідження виявили взаємозалежність між кількістю сну й успішністю. Тривалі проблеми зі сном у дитини викликають інші серйозні й довготривалі проблеми.
• Виховуйте дитину читачем – любов до читання здатна принести величезну користь. Це одна з найважливіших якостей, яку ви можете розвинути у свого малюка для того, щоб він виріс розумним. Читання підсилює жагу до знань. Чим більше малюк дізнається із прочитаного, тим більше йому хочеться дізнатися ще. Якщо дитина починає читати в ранньому віці, вона стає добре підготовленою до розуміння складного матеріалу з математики, природничих наук, історії, техніки, механіки, політології та інших знань, необхідних для продуктивного життя.
• Залучайте малюка до гри – коли дитина грає, вона створює основу для розвитку своїх інтелектуальних, соціальних, фізичних та емоційних навичок. Коли вона грає з іншими дітьми, вона вчиться співвідносити свої ідеї, враження та почуття з досвідом і думкою інших дітей.
• Заохочуйте заняття спортом – фізичні вправи роблять дитину не тільки міцною, а й розумною! Заняття спортом підсилюють приплив крові до мозку і, відповідно, допомагають йому в будівництві нових клітин. Фізичні вправи корисні також для гостроти розуму дорослих людей, але більш тривалий вплив вони мають на мозок дитини.
• Зробіть музику частиною життя вашої дитини. Дослідження виявили, що слухання музики покращує пам’ять, увагу, мотивацію та здатність до навчання. Музика – це також ефективний спосіб зняття стресів, які мають руйнівну дію на мозок малюка. Навчання гри на музичному інструменті позитивно впливає на здатність мозку оперувати поняттями пропорції та просторово-часових відносин – основами абстрактної математики.
• Дайте дитині можливість бачити, що ви здійснюєте обдумані вчинки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Якщо дитина бачить, що ви читаєте книги, пишете, пишете музику або займаєтесь іншим видом творчості, вона буде наслідувати вас і у процесі цього ставати розумнішою.
• Обмежуйте час, який дитина проводить перед екраном телевізора – дитина взагалі не повинна дивитися телевізор у віці до двох років. Телебачення забирає в дітей час на більш важливі заняття для розвитку мозку, такі як ігри, спілкування та читання книг.
• Дозволяйте вашому юному інтелектуалу грати в розумні комп’ютерні ігри – кращі дитячі комп’ютерні ігри сприятимуть ознайомленню дитини з літерами, математикою, музикою, фонетикою й багато чим іншим. Вони також сприяють розвитку її зорово-моторної координації й готують до технологій майбутнього. Що ще більш важливо, дитина вчиться під час гри. Навчання, яке поєднується із задоволенням, подобається дітям найбільше.
• Давайте дитині нудьгувати – фахівці вважають, що дітям час від часу корисно нудьгувати. Уміння переносити нудьгу – це частина підготовки до дорослого життя. Дитина повинна вчитись отримувати задоволення від «спокійних роздумів» замість того, щоб неодмінно примушувати себе заповнювати свої дні активною діяльністю.
• Дозволяйте дитині ризикувати й зазнавати невдачі – діти, які не люблять ризикувати й зазнавати невдачі або відчувають особливий біль від падіння з велосипеда чи поразки у змаганнях, розвивають низьку самооцінку й набувають фобії і, насправді, самі перешкоджають власному творчому розвитку та навчанню. Намагайтесь не приходити дітям на допомогу занадто швидко. Нехай вони вирішують проблеми самостійно і, тим самим, навчаються на власному досвіді.
• Забезпечуйте дитину правильним харчуванням – здорове харчування має велике значення для розвитку інтелекту дитини. Важливо забезпечити малюка правильним харчування ще при вагітності. У дітей старшого віку харчування з підвищеним вмістом білків (споживання яєць, риби, м’яса) покращує увагу, розуміння й інтелект. Вуглеводи дають мозку «паливо», необхідне для розумових процесів. Краще отримувати вуглеводи із цільних зерен і фруктів. Оброблені вуглеводи й цукор погано впливають на тривалість концентрації уваги, здатність зосереджуватись і рівень активності. Вітаміни та мінерали також дуже важливі.
• Взаємодійте з вашою дитиною, грайте з нею й допомагайте їй відчувати себе зігрітою увагою та піклуванням. Учені помітили, що діти, яких батьки не обіймають, не притискають до себе, з якими не граються, яких не люблять, часто відчувають затримку в інтелектуальному розвитку. Також доведено, що немовлята, яких не носять на руках і не приділяють уваги, погано ростуть, страждають на депресію і, врешті-решт, помирають. З іншого боку, багато досліджень показують, що любов, обійми, взаємодія й ігри з дитиною мають потужний позитивний вплив на розвиток її інтелекту. Ніжний зв’язок, сформований між вами й дитиною, ваша взаємодія з нею забезпечують основу для розвитку кращих навичок мислення.
• Допомагайте малюкові розвивати наполегливість. Наполегливість – це готовність домагатись довгострокових цілей своєю працею, цілеспрямованістю й витримкою. Вважається, що наполегливість відрізняє успішну людину від невдахи та є більш важливою рисою характеру для досягнення успіху, ніж уроджений талант або інтелект. В якості способу навчання наполегливості діліться з дитиною прикрощами й розчаруваннями, які ви відчували й долали.
• Хваліть дитину за старанну роботу, а не за те, що вона «розумна» – коли ви хвалите дитину за докладені зусилля, ви допомагаєте їй відчути контроль над власним успіхом. Похвала за прояв інтелекту відбиває в малюка бажання виконувати складні завдання, тому що невдача може не відповідати його оцінці самого себе як розумної людини. Крім того, хвалити треба періодично, а не постійно, щоб старанність дитини не ґрунтувалась виключно на нагородах, що включають похвалу.
• Розвивайте в дитини мислення зростання –учені вважають, що дітей треба надихати розглядати навчання як процес, який допомагає їм розвиватись і ставати в чомусь кращими й не сприймати свій інтелект величиною постійною й незмінною. Коли дитина зазнає невдачі, вона повинна бачити в ній можливість для зростання, замість того, щоби вважати себе невдахою.
• Намагайтесь не піклуватися про дитину й не опікуватись нею надмірно – якщо, звісно, ви хочете, щоб вона стала лідером. Крім того, пропонуйте дитині виконувати завдання, які вимагають терпіння, щоб вона привчалась до дисципліни.
• Використовуйте гроші як один з виховних інструментів – експерти кажуть, що «підкуп» дитини з метою пробудження її мотивації – це цілком нормальна виховна стратегія. Спитайте в дитини, що їй більше подобається як стимул. Іноді гроші або матеріальні цінності бувають не так важливі для малюка, як, наприклад, відео — або комп’ютерні ігри. Однак не можна підкуповувати дитину з метою контролю над нею або припинення неприйнятної поведінки.
• Давайте дитині більше часу для відкритих, вільних занять замість того, щоби ставити її в рамки чіткого розкладу. Згідно з дослідженням, діти, в яких є достатньо часу на неструктуровані заняття та ігри, демонструють високий рівень виконавчих функцій мозку, і навпаки. Виконавчі функції дуже допомагають дітям у повсякденному житті, до того ж різними способами: від здатності гнучко й оперативно переключатися з одного заняття на інше й не зациклюватися на чомусь до вміння стримуватись і не кричати у стані гніву, відкладати отримання задоволення. Виконавчі функції дитини пророкують такі важливі показники, як успішність, здоров’я, добробут і схильність до криміналу на роки й навіть десятиліття.
• Не контролюйте дитину на мікрорівні – не виправляйте її постійно. Нехай вона досліджує навколишній світ самостійно, щоб розвивати творче та інноваційне мислення.
• Давайте дитині завдання на кухні – це не тільки навчить її готувати, але й покращить її математичні та рухові навички (тобто моторику).
• Дослідження виявили, що в сім’ях, де батько активно залучається до домашніх справ, виростають доньки, здатні вибирати з більш широкого спектра варіантів кар’єри й професійної самореалізації на відміну від сімей, де домашні обов’язки розподіляються несправедливо.

• Адміністрація
• Кадровий склад
• Доступ до публічної інформації
  • Статут
  • Фінансовий звіт
  • Територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником
  • Ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти
  • Мова освітнього процесу
  • Наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення
  • Матеріально-технічне забезпечення закладу освіти
  • Правила прийому
  • Річний звіт керівника про діяльність закладу освіти
  • Режим роботи закладу
  • Запобігання, виявлення та протидія корупції.
• Освітній процес
  • Дистанційна освіта
  • Діяльність закладу в літній період
  • Результати моніторингу якості освіти
  • Розклад занять
  • Освітні програми, що реалізуються у закладі
• Блог музичного керівника
  • Ранній вік
  • Молодшо - середня група
  • Старша група
• Блоги педагогічних працівників
  • Блог Єременко Ольги Валентинівни
  • Блог вихователя Горбань Катерини Олександрівни
  • Блог Жукової Анастасії Павлівни
• Діяльність закладу дошкільної освіти на період воєнного стану в Україні
  • Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні
  • Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку
  • Безпека дітей під час війни
  • КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ: "БЕЗПЕКА ДИТИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ"
• Організація харчування
  • Система НАССР
  • Нормативно-правова база
  • Пільги на харчування
• Права дитини
• Протидія булінгу
  • Що потрібно знати про булінг
  • Порядок подання та порядку заяв про випадки булінгу
  • Порядок реагування на доведені випадки булінгу
  • Зразок заяви
• Поради батькам
  • Майбутнім першокласникам
  • Цікавинки для батьків
• Сторінка медичної сестри
  • ГРИП та ГРВІ
  • КІР
• Цікавинки для педагогів