Блог вихователя Горбань Катерини Олександрівни
30.03.2025
Як допомогти дітям впоратися з тривожністю під час воєнного стану
Наразі тисячі людей вимушені перебувати в укриттях, щоб врятуватися від обстрілів у зоні активних бойових дій. Експерти ЮНІСЕФ підготували поради, як підтримати дітей у стресових ситуаціях та допомогти їм подолати тривогу та страх.
Що батькам потрібно говорити та робити, аби дитина почувалася спокійно?
1. Поясніть дитині план дій.
Складіть маршрут до укриття та розкажіть, якою має бути послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.
Намалюйте карту укриття: що і де розташовано, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть перебувати рідні (намалюйте, зобразіть, напишіть — діти ліпше сприймають, якщо це буде візуалізовано).
2. Запитайте дитину, як вона почувається.
Спостерігайте за станом та реагуйте на потреби дитини. Ставте їй відкриті запитання, стежте за емоційною реакцію та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила про те, що з нею відбувається, сама могла запитувати, проявляла емоції.
Якщо дитина перебуває у стані ступору, її важливо повернути до вербальної комунікації та активної діяльності.
Для цього поставте три прості питання і чекайте відповіді.
- Тебе звати Наталя, так?
- Ти зараз стоїш, так?
- Ти одягнена в червону кофтину, так?
Можна також помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру, або ж дати завдання, орієнтоване на дію (принеси, подай, зроби). Дайте їй води або чаю, нагодуйте та обійміть.
Реагуйте на потреби дитини та задовольняйте їх поможливості. Це поверне відчуття безпеки.
3. Поділіться з дитиною власними відчуттями.
Проговорюйте і проявляйте емоції. Якщо ваша дитина переживає чи відчуває злість або роздратування через те, що відбувається навколо, не кажіть фраз на кшталт «Не переживай» чи «Тобі не варто злитись».
Натомість скажіть: «Я бачу / мені здається, що ти налякана / злишся». Так дитина буде розуміти, що вона не залишилась наодинці зі своїми переживаннями.
Не варто давати обіцянок, які від вас не залежать. Натомість, щоб сказати «Все буде добре», «Нічого не станеться», поясніть: «Що б не сталось, головне – ми разом».
Якщо діти грають чи малюють війну – не забороняйте їм. Програйте, прокричіть, озвучте чи візуалізуйте емоцію (наприклад, можна спробувати ричати, як собака). Саме так ви можете допомогти впоратися з емоціями та знизити рівень тривоги.
4. Дозволяйте себе обіймати та обіймайте у відповідь.
Тілесний контакт допоможе знизити рівень напруження та заспокоїтись. Можна спробувати одну з вправ:
- «Обійми метелика» — дитина обіймає свої плечі двома руками, також може себе поплескати по них.
- «Водоспад» — дорослий підходить до дитини й руками погладжує від плечей і до поясу, наче знімає щось з них.
- «Кокон» — права рука дитини обіймає ліве плече, а ліва рука живіт.
Допоможе вийти зі стану ступору та знизити рівень стресу стабільне дихання. Для цього спробуйте таку вправу: вдих носом і повільний видих ротом, можна зі звуками «А», «О», ефективним також є дихання животом. Важливо відновити стабільне дихання та фізичну активність.
5. Нагадуйте дитині про режим дня.
У час невизначеності важливо відтворювати послідовність дня. Це надасть відчуття контролю над власним життям. З самого ранку і до вечора загинайте пальчики і проговорюйте все, що ви щоденно робите.
6. Піклуйтеся про себе і дитину.
Дбайте про себе. Ви краще допоможете дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, та копіює вас, тому важливо, щоб вона розуміла, що ви зберігаєте спокій і маєте чіткий план дій.
Якщо ви занепокоєні або засмучені, знайдіть час для себе, за можливості поспілкуйтеся з друзями та рідними. Важливо почути голос інших. Це надасть відчуття єдності та зв’язку зі світом.
7. Нагадуйте дитині, що ви разом і з усім впораєтеся.
Дитині важливо знати, що вона не залишиться на самоті. Кінець розмови робіть максимально позитивним, також звертайте увагу на мову тіла дитини, постійно оцінюйте її рівень занепокоєння.
Створюйте спільні традиції завершення дня (обіймайтеся, моліться, пийте чай або ж співайте).
Обмежте кількість розмов та прослуховування новин про війну в присутності дитини. Надавайте їй лише перевірену інформацію, робіть це дозовано і відповідно до віку.
Бережіть себе і своїх близьких!
Усе буде Україна!
************************************
Війна найбільше позначилася на дітях, психіка яких до кінця ще не сформована. Тож в організації «Жіночий ветеранський рух» надали поради, як допомогти дітям впоратися із тривожністю.
Не ігноруйте і не ухиляйтесь від запитань, але не лякайте, коли будете відповідати.
Пояснюйте, що наша армія захищає нас. У дорослих є план. У вас також є план — обговоріть деталі, що робити в стресових ситуаціях, дайте конкретні інструкції. Поясніть, що ви йдете в більш безпечне місце, проте воно може бути менш комфортним ніж дім, розкажіть, що зібрали необхідні речі, дайте можливість обрати щось, що дитина хоче взяти з собою (так вона відчуватиме відповідальність і хоча б мінімальний контроль над ситуацією).
Дайте можливість висловити емоції. Скажіть дітям, як самі себе почуваєте. На своєму прикладі покажіть, що боятися — це нормально, що ви розумієте дитину, проте не панікуйте і будьте опорою. Потім запитайте у дитини, що вона відчуває — дайте їй час відкритися, не наполягайте, якщо не вона хоче говорити.
Обговоріть, що робити з сильними емоціями і спробуйте подолати їх разом. Можна плакати, кричати, стискати щось, фізично рухатися (стрибати, ходити), дихати глибоко (глибокий вдих — затримка дихання — видих, для дуже маленьких дітей ще можна дихати так, ніби сильно дмухаєш на квітку). Якщо помітили, що дитина стала панікувати — подихайте разом, випийте ковток води, обійміться. Будьте поруч і дайте знати, що ви тут і вона не одна.
Залучайте дитину до вибору того, що будете робити. Давайте вибір з декількох варіантів: будемо дивитися мультик чи помалюємо, пограємо в цю гру чи в іншу?
Продовжуйте робити справи, які робили до війни — це дасть можливість дитині на чомусь концентруватися, трохи поверне відчуття спокою. Якщо ви робили руханку зранку, ввечері дивились пізнавальні відео — продовжуйте.
Коли йдете з дитиною в сховище, поясніть, що кожен герой казок та мультиків проходить випробовування на сміливість й долає різноманітні перешкоди. Пригадайте казки, які читали дитині, мультики, які ви дивились разом й згадайте, які там були випробовування. Це допоможе дитині зрозуміти не унікальність ситуації, а допоможе запустити механізми адаптації.
Пограйте з дитиною в гру: «А давай вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами, і інше». У сховищах холодно або душно, тісно, темно. Але у всіх людей є уява, завдяки якій можна зменшити вплив депривації (психічний стан, коли немає змоги задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу — WoMo).
Уявляйте великі крила фей чи янголів, які боронять наших воїнів та допомагають їм нас захищати. Це допоможе, коли лунають вибухи та постріли, а ви в укритті.
Малюйте малюнки підтримки та публікуйте їх у соціальні мережі, якщо дитина хоче чимось допомогти військовим. Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось важливе.
Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання, вивчення іноземної мови теж допоможуть організму стабілізувати психічну систему після дезорганізації воєнним станом.
***************************************************
Росія відтепер веде повномастабну війну проти України. Оскільки країна знаходиться в розпалі війни й готується до подальшої конфронтації, природно, що діти відчувають занепокоєння.
Ми живемо в страшні часи. І якщо дорослі відчувають хвилювання з приводу поточних подій, уявіть, що мають відчувати наші діти.
У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння.
Діти стресують, коли починаються розмови про повномасштабну війну, про те, що один з батьків може податися в армію.
Ще більше, коли диктори новин розповідають про обстріли шкіл на лінії розмежування, а батьки закуповують гречку та туалетний папір, перетворювати будинки та квартири на бункери.
Додається напруга й через те, що діти думають, що через проблеми в економіці мама чи тато можуть залишитися без роботи.
Ось сім способів допомогти їм (і вам!) полегшити надмірну тривогу від відомого консультанта та педагога Мікеле Борби, автора книги "No More Misbehavin': 38 Difficult Behaviors and How To Stop Them": "Аби розвіяти страхи наших дітей треба подолати довгий шлях".
Поставтеся до тривоги серйозно
У тривожних дітей у два-чотири рази більша ймовірність розвитку депресії, а в підлітковому віці вони набагато частіше зловживають психоактивними речовинами. Симптоми стресу проявляються у дітей у віці від трьох років.
Тому раджу спробувати стратегію TALK від Мішель Бурби. Кожна частина цієї стратегії починається з літери слова:
Т – Налаштуйтеся на емоційний стан вашої дитини. Уважно спостерігайте за дитиною і подивіться, як вона справляється зі стресом.
Наприклад: чи боїться він залишитися на самоті чи перебувати в темних чи закритих місцях, мати труднощі з концентрацією уваги чи надмірно дратівлива, чи боязко реагує на будь-які раптові звуки, повертається до моделей поведінки, які раніше переросли, поводить себе добре чи істерить, бачить кошмари, тощо?
А – Забезпечте безпеку.
Першочерговим завданням є запевнити дитину, що їй нічого не загрожує.
Наголошуйте своїй дитині на тому, що люди вживають заходів, щоб зберегти нашу країну в безпеці та допомогти тим, хто постраждав: поліцейські, медики, військові, пожежники. Обійміть, слухайте і будьте поруч. Пам’ятайте, що травмовані діти є більш вразливими.
L – Слухайте дитину.
Діти повинні знати, що це нормально ділитися своїми почуттями з вами, і що це нормально – засмучуватися.
Підтримуйте постійний діалог зі своєю дитиною. Вам не потрібно пояснювати більше, ніж він готовий почути, або використовувати графічні описи. Найважливіше – це дати дитині зрозуміти, що ви готові слухати.
K – Розпаліть надію і зробіть щось позитивне.
Один із найкращих способів зменшити почуття тривоги та безнадійності – допомогти дітям знайти активні способи розвіяти свої страхи.
Це також дає можливість дітям усвідомити, що вони можуть змінити ситуацію у світі, який може здатися страшним і небезпечним. Наприклад, допоможіть своїй дитині малювати, писати або надсилати електронні листи, щоб висловити подяку військовим.
Виділіть час для сімейних розваг
Під час стресу ваша дитина повинна відчувати, що її обіймає її сім’я. Ось чому гарна ідея приділяти багато часу спільним заняттям – це допомагає їй відчувати себе в безпеці та посилає повідомлення "ми всі в цьому разом".
Знайдіть заняття для зняття напруги, якими може займатися вся сім’я разом. Наприклад, гуляйте чи катайтеся на велосипеді, слухайте заспокійливу музику чи дивіться смішні відео з котиками на ютубі.
Діти можуть навчитися використовувати деякі прийоми, які використовують дорослі, щоб впоратися з напругою.
"Розмова з собою". Навчіть дитину говорити в голові слова, щоб допомогти їй зберігати спокій і впоратися зі стресом. Ось кілька: "Я можу зробити це." "Зберігайте спокій і дихайте повільно". Або "Це нічого, з чим я не можу впоратися".
"Дихання "ліфт". Попросіть дитину закрити очі, тричі повільно видихнути, а потім уявіть, що він у ліфті на вершині дуже високої будівлі. Він натискає кнопку першого поверху й дивиться, як кнопки кожного рівня повільно світяться, коли ліфт опускається вниз. Коли ліфт спускається, його напруга зникає.
"Розтанення стресу". Попросіть малюка знайти те місце в його тілі, де він відчуває найбільшу напругу; можливо, його шию, м'язи плечей або щелепу. Потім він закриває очі, концентрується на місці, напружуючи його на три-чотири секунди, а потім відпускає. Роблячи це, попросіть його уявити, як стрес повільно зникає.
"Візуалізуйте спокійне місце". Попросіть дитину подумати про місце, де він був, де він почувається спокійно. Наприклад: пляж, його ліжко, бабусин двір тощо. Коли виникне тривога, скажіть йому закрити очі, уявіть це місце.
Обмежте перегляд новин. Занадто багато телебачення - це погано. Якщо ваші діти дивляться новини, зверніть їхню увагу на історії героїв; це важливо, щоб переконати їх, що у світі є щось більше, ніж загрози та страх. І, звичайно, обмежте їх вплив на жорстокі шоу – вони, як правило, посилюють наявну тривогу.
Навчіть дітей керувати гнівом. Життя у війні, може послати повідомлення про те, що агресія та насильство – це нормально. Це створює велику проблему для батьків.
Навчіть дітей висловлювати свої почуття. Багато дітей демонструють агресію, таку як брикання, крик, удари та кусання, тому що вони не знають, як висловити своє розчарування іншим способом. Їм потрібен словник емоцій, і ви можете допомогти своїй дитині розвинути його, щоб сказати, що він відчуває до свого кривдника: "Я злий". Або: "Я дуже-дуже злий".
Навчіть дитину 1+3+10: формула самоконтролю. Спочатку скажіть собі в голові: "Будьте спокійні". По-друге, зробіть три глибоких, повільних вдихів животом (потрапляння кисню до мозку допомагає вам заспокоїтися). Тепер подумки повільно порахуйте до десяти.
Обговоріть війну та політику всією сім’єю. Постійна увага ЗМІ до майбутньої війни створює багато "моментів навчання", щоб поділитися своїми політичними поглядами з вашими дітьми (звичайно, це стосується дітей старшого віку.
Ми не повинні захищати наших дітей від новин про можливу повномасштабну війну, але й не повинні дозволяти їм зациклюватися на ній або розглядати світ як зло, небезпечне місце. Частина нашої роботи як батьків полягає в тому, щоб допомогти нашим дітям навчитися жити щасливо в реальному світі, яким би недосконалим він не був.
___________________________________________________________________________________________________________________
20.03.2025
___________________________________________________________________________________________________________________
10.03.2025
___________________________________________________________________________________________________________________
28.02.2025
20.02.2025
10.02.2025
Опанування читанням у дошкільному закладі: методика Людмили Шелестової «Розвивальне читання»
Які батьки не хочуть, щоб їхня дитина була всебічно розвиненою? Більшість постає перед дилемою: якомога раніше починати навчання малюка або подарувати йому дитинство? А дилеми, виявляється, немає. Фахівці стверджують, що здібності дитини, не виявлені своєчасно та не підтримані педагогами й батьками, із віком слабшають.
Кожна дитина має свій індивідуальний темп розвитку, свої особливості. І це не потрібно нікому доводити. Але, безумовно, існують і загальні норми: до певного віку дитина повинна навчитись сидіти, стояти, ходити, бігати, малювати, читати, писати. Ці межі встановлені для того, щоб показати нам (педагогам і батькам), коли має розвиватися та чи інша функція. Якщо в дитини щось не сформовано до певного віку, це свідчить про затримку в розвитку. Так може статися, коли дитина хвора, або з нею ніхто не займається. Але слід приділити дитині бодай трохи уваги, погратися з нею, щось розповісти, показати малюнки, почитати книжки, як вона почне дорослішати прямо на очах.
Донедавна одним із основних показників готовності малюка до навчання в школі вважали вміння читати та виконувати математичні операції з додавання та віднімання в межах від нуля до десяти. Сучасне життя змінило пріоритети, і на перше місце вийшов рівень життєвої компетентності дітей, сформованість особистісних якостей і здібностей, чуттєвої сфери та мислиннєвих операцій. Метою освіти є не озброєння знаннями, а всебічний розвиток. Центральною фігурою освітнього процесу є дитина, основним видом діяльності якої є гра. Тому й навчання має проходити в ігровій формі, ненав’язливо, цікаво.
Чи можна таку складну операцію, як навчання читання, здійснювати в ігровій формі? Виявляється, можна.
Ефективну й цікаву методику «Розвивальне читання» пропонує нам Л. Шелестова. її методика базується на принципі читання по складах, але водночас вона підпорядкована завданням загального розвитку дитини. Саме в ній представлено оптимальні шляхи поєднання процесів пізнавального, мовленнєвого, фізичного, соціально-морального, художньо-естетичного, емоційно-ціннісного, креативного розвитку та задоволення вікових потреб із одного боку, та навчання читання -з іншого. Методика не ставить за мету досягнення високої техніки, проте передбачається формування позитивної мотивації цієї діяльності, емоційного задоволення від процесу читання.
Особливість авторського підходу до навчання дошкільників читання — мета, що передбачає не лише опанування навичок читання, а й розвиток мислення, уяви, мовлення, чуттєвої сфери, дрібної моторики, уявлень про навколишній світ тощо. Форми й цілі взаємодії дітей і дорослого конкретизовано в завданнях.
Ігрові завдання структуровані відповідно до етапів засвоєння навичок читання. Спочатку діти ознайомлюються з літерами, які позначають голосні та приголосні звуки. Потім вчаться читати відкриті склади та починають утворювати й читати прості слова. Далі опановують склади, що містять йотовані літери, м’який знак та апостроф. Насамкінець діти вчаться читати закриті склади та склади зі збігом приголосних.
Після того як діти навчилися читати слова, вони переходять до читання складніших мовленнєвих одиниць: словосполучень, речень, невеличких текстів. Ігрові завдання для цього етапу навчання структуровані відповідно до різних сфер життєдіяльності людини. У межах кожної теми діти вчаться читати словосполучення, речення та тексти, одночасно ознайомлюючись із сутністю понять, які для них невідомі, або поглиблюючи свої уявлення про вже відомі поняття. Це дає змогу цілеспрямовано впливати на формування цілісних уявлень дітей про світ.
Для кого?
Книжки орієнтовані на організацію спільної роботи дорослого з дитиною. Ними легко користуватись не лише педагогам, а й батькам, оскільки кожне завдання супроводжується порадами щодо їх виконання.
Існує точка зору, що діти повинні навчатися читати у школі. Однак сучасні діти живуть в інформаційному просторі, надзвичайно насиченому графічною інформацією, зокрема й словами. Природно, що у них досить рано виникає бажання прочитати і зрозуміти, що саме написано. Для дітей створено багато художніх та пізнавальних книжок, які опосередковано мотивують дітей до опанування навичками читання. Загалом, дошкільний вік є періодом розквіту пізнавальної активності дитини, вони прагнуть пізнати все, що їх оточує, зокрема й літери. І тому правильно задовольнити потреби дітей, аніж штучно їх стримувати й відкладати це на пізніше – на період навчання у початковій школі. Однак важливо зауважити, що надмірне стимулювання в опануванні елементів грамоти є таким же згубним для дітей, як і штучне стримування.
Завдяки методиці «Розвивальне читання»:
- Ви легко навчите дитину читання.
- Дитина не просто озвучуватиме написане, а й розумітиме прочитане.
- Дитина навчиться розуміти живопис.
- У дитини розвиватимуться здібності.
- Дитина з цікавістю пізнаватиме світ.
- Ви матимете можливість цікавого й змістовного спілкування з дітьми.
Переваги методики:
- Діти легко і без перевантаження навчаються усвідомленому читанню.
- Розвиваються уявлення про навколишній світ.
- Розвиваються сприймання, уява, увага, мислення, емоції.
- Розвивається дрібна моторика.
- Розвиваються навички різних видів діяльності.
- Підвищується мотивація до пізнавальної діяльності загалом.
- Діти й батьки отримують задоволення від спілкування.
Практичним матеріалом до навчання дітей читання за цією методикою є розроблена автором книжка, яка водночас є і робочим зошитом, у якому дошкільнята малюють, вирізають, з’єднують лініями зображення.
Книжка містить чітку, логічно вибудувану систему ігрових завдань, виконання яких передбачає використання різних видів діяльності, тобто засвоєння азів читання відбувається в діяльності. Така система завдань дозволяє проводити заняття в ігровій формі та враховувати індивідуальні особливості кожної дитини.
Книжка є практичним посібником, за допомогою якого можна, по-перше, легко та без перевантаження навчити дитину читати, а по-друге, розвивати її логічне мислення, сенсорну сферу, дрібну моторику, комунікативні здібності, уявлення про навколишній світ, загалом формувати позитивне ставлення до процесу навчання.
Отже, підпорядковуючи навчання дитини читання меті її загального розвитку та проводячи заняття в ігровій формі, можна легко сформувати в дошкільнят позитивну мотивацію діяльності й водночас дати їм міцні знання та навички.
Тобто, якщо вашим дітям буде цікаво вчитися читати, цей процес не здаватиметься їм складним. І вам також!
_________________________________________________________
30.01.2025
ЗАПОВІДІ БАТЬКІВСТВА
Одвічне питання турбує не однепоколіннябатьків: як виховувати дитину? Що робити, аби вона виросла доброю людиною, розкрившисьусімасвоїмиздібностями, абизмоглавіддати людям те, з чимприйшла у світ?
Чимало вчених у різний час обґрунтовувалисвоєбаченнябатьківськоїпедагогіки. Світова психолого-педагогічна думка виробила ряд ціннихнастанов, які з урахуваннямсучасного практичного досвідулягли в основу прийнятих у Міжнароднийрік дитини десяти правил поведінкибатьків, своєрідного кодексу любові, що його мають дотримуватисяті, кому Богом призначеноплекатинайдорожчий скарб-їхніх дітей.
1.Люби свою дитину!
Радій її присутністюбіля тебе, приймайії такою, яка вона є.бо то твійпаросток, твостворіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри у себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїйдовірі, дай їй привідлюбити тебе.
2.Оберігай своє дитя!
Захищай дитину від фізичних та душевнихнебезпек, навіть якщодоведетьсяжертвувативласнимиінтересами й ризикуватисвоїмжиттям. Не зважайні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твоюдивнуквітку, яку можуть знівечити.
3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!
Прищеплюй до духовнихвартостейсвого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю. їй потрібне таке домашнєвогнище, де сім’я дружна, де шанують і люблять людей похилоговіку, де підтримуютьтісні та щирізв’язки з усім родом і друзями. Вона має жити у такійродині, де пануютьчесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому. Подружнязрада, заздрість, матеріальнезбагачення у нечеснийспосіб, досягненнятієї чи іншоївигоди, хай навіть і для дитини, за допомогою безпринципнихзв’язків і вчинківукрай негативно позначається на моральному становленні особистості людини, яка діятиме завтра за зразкомтвоєїповедінки.
4.Грай зі своєю дитиною!
Віддавай дитині стільки часу, скількинеобхідно для її розвитку, меншезважай на свої власніінтереси, боінтереси дитини водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може, саме в ту мить дитина звіряєтьсятобінайбільшимитаємницямисвого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймайсерйозно її гру, світ її уяви.
5.Працюй зі своєю дитиною!
Допомагай дитині, коли вона намагаєтьсявзяти участь уякійсьсправі (у квартирі, на садибі, городі). Коли підросте, потроху залучай до праці з людьми і для людей. На дозвілліпід час канікул не бідкайся, що вона втомиться від робота, бо для неїпраця з дорослими – то погляд у майбутнє.
6.Дозволь дитині набуватижиттєвогодосвіду, нехай навіть не безболісного, але самостійного!
Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твійвласнийжиттєвийдосвід (хоч як тобіприкро) часто-густо не важитьдлянеїнічого. Тож дай їй змогусамій “збиратисвоюскриню”, навіть якщо тут існує певнийризик. Надмірнаопіка й тепличніумови життя можуть виплекатисоціальногоінваліда.
7.Покажи дитині можливості й межілюдськоїволі!
Розкривай перед дитиною чудовіможливості розвитку й самоутвердженнялюдської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнаватинормиспівжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.
8.Привчай дитину бути слухняною.
Стеж за поведінкою дитини й спрямовуй її так, щобучинене нею не завдавалошкодиані їй самій, анібудь-кому. Не обминай моментів, коли вона негарно поводиться у твоїйприсутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше. – для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержанняуставлених правил, однаку разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумногопокарання.
9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок, на які вона здатна на даному етапі свого розвитку і які може підказати її власнийдосвід!
Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай їй, скількизможешь, і вимагай від неївласної думки чи самостійноговисновку тільки з урахуваннямреалій її вікового розвитку і вженабутогодосвіду.
10. Давай дитині змогунабуватитакі враження, які полишатимутьвартісні спогади!
Дитина, як і дорослий, “живиться” різнимивраженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула й відчувалаякомогабільшецікавогодія себе, щобзбагачуваласякориснимизнаннями і добримипочуттями.
_________________________________________________________
20.01.2025
Що таке «правильна вимова» або як навчити дитину розмовляти
5 основних порад батькам для розвитку мовлення дитини
- Розмовляйте з дитиною. Часто батьки недооцінюють важливість комунікації з дитиною і обмежуються лише загальними фразами необхідними для існування, щоб погодувати дитину чи привчити її до горшка. Про те розмова вдома повинна лунати постійно і приклад діалогу не лише впливає на розвиток мовлення і вивчення нових слів, а і на подальше емоційне забарвлення сказаного. Окрім розмови з дитиною потрібно також читати дитині казки, співати пісні і колискові тим самим прививаючи любов до літературного мовлення.
- Вивчити основні правила побудови речень. Важливим є не лише вивчення слів, а і правильне їх вживання в реченні, тому потрібно розказати дитині як будується речення і змінюється дієслова при вживанні. Діти часто плутають і на предмети жіночого роду говорять “він”, і навпаки, на предмети чоловічого роду “вона”. Поясніть дитині закономірність закінчень слів в залежності від іменника. Виправляти дитину, коли вона неправильно вимовляє слова потрібно поступово по одному слові.
- Логопедичні вправи та ігри. Дитячі логопедичні вібромасажери стануть незамінним помічником при вимові складних звуків та привчанні дитини до ложки. За допомогою нього можна робити заспокійливий масаж ротової порожнини, щік, та губ. Звертайте увагу на дихання, адже від видихання залежить також сила звуку при розмові. Тренуватись видихати можна за допомогою вправ, свистків і дудок та гри у логопедичне лото.
- Правильна вимова. Вивчайте з чадом скоромовки і віршики у яких присутні звуки, які нелегко вдається вимовляти дитині. При вимовлянні скоромовок дитина може застосовувати спеціальний мікрофон “Ехо” щоб тренувати силу голосу і чути свою вимову.
- Вивчаємо нові слова щодня. Вивчайте одне слово його значення і застосування в реченні щодня. Навчати можна також з картинками і асоціативно.
_________________________________________________________
10.01.2025
БАТЬКИ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ.
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично – корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
– виконувати різні фізичні вправи;
– правильно харчуватись;
– загартовуватись;
– спілкуватися з друзями;
– дотримуватися особистої гігієни;
– дотримуватися режиму дня;
– знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
_________________________________________________________
30.12.2024
_________________________________________________________
20.12.2024
_________________________________________________________
10.12.2024
_________________________________________________________
30.11.2024
_________________________________________________________
20.11.2024
«Виховуємо патріота та громадянина України вдома»
Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Останні кілька років патріотичне виховання залишається одним з провідних напрямів діяльності закладів дошкільної освіти. Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім’ї.
Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних – це дуже важливо, для інших – нічого особливого, треті – поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов’язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.
Найпошириніша асоціація про людину – патріота – це людина у формі, особливо у військовій. Але для того, що б бути патріотом не обов’язково бути військовозобов’язаним, носити форму, і складати присягу на вірність Батьківщині. Патріотизм полягає в нашій поведінці, у повазі до предків, шанування традицій, дотриманні свого як фізичного, так і морального здоров’я, створенні міцної сім’ї, і вихованні дітей на тих же засадах.
Поки в дитини ще не сформована цілісна система знань, а отже, оцінне ставлення до доброго, корисного і поганого та шкідливого неглибоке, поки вона не усвідомлює себе частиною свого народу, не може бути і мови про дієвий патріотизм. Складні моральні почуття не є вродженими. Їх треба розвивати та виховувати у сім’ї, закладі дошкільної освіти, школі. Патріотичні почуття належать до найскладніших, тож їх іще не можна повністю сформувати в дошкільному дитинстві. Але саме в цьому віці закладаються їх основи.
Сьогодення багате на яскраві факти, події, які справляють на дітей велике враження. Важливо щоб дорослі (батьки, вихователі) правильно пояснювали ці факти, керували процесом спостереження й допомагали малим осмислювати свої враження.
Патріотизм (грец. Patris — батьківщина) — це любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.
Почуття патріотизму таке багатогранне за змістом, що не може бути визначено кількома словами. Це і любов до рідних місць, і гордість за свій народ, за його культуру, і відчуття своєї нерозривності з оточуючим, бажання зберігати і примножувати багатства своєї країни. Це і повага до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу; працьовитість, висока художньо-естетична культура; патріотична самосвідомість та громадянська відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повага до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.
Завдання патріотичного виховання
Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, дитячого садка, міста).
Почуття власної гідності як представників свого народу.
Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей.
Формування духовно-моральних взаємин.
Формування любові до культурного спадку свого народу.
Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Почуття Батьківщини починається із захоплення тим, що бачить перед собою малюк, чому він дивується і що викликає відгук у його душі... І хоча багато вражень ще не усвідомлені їм глибоко, але, пропущені через дитяче сприйняття, вони грають величезну роль у становленні особистості патріота.
Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.
Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.
У дошкільників поступово формується „образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття „батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.
Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади старших.
Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх громадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьківщини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі багатств рідної землі, а її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність зберігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квітучих дерев та кущів в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:
• Йдучи вулицею рідного міста, розповісти про визначні пам’ятки, які знаходяться на цій вулиці.
• Познайомити дітей із назвою вулиці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?
• Відвідати разом всією родиною краєзнавчий музей. Після відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там побачили.
• Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, приказки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.
• Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалювати свої враження від прогулянки.
Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.
Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи проживають і донині в рідному місті.Знайомте дітей зі звичаями та традиціями рідного краю.А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співайте , читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і письменників.
Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ньому погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків не вибирають. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть, щоб про них думали тільки добре. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не надто «прикрашайте» ситуацію, вчить дитину бути ще й реалістом.
Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування. Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.
Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.
При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка. І мова йде про всебічну підтримку. Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах, захопленнях, інтересах. Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків.
Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.
_________________________________________________________
10.11.2024
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
1.Якщо ви хочете виховати дитину гідною людиною та громадянином, не говоріть погано про державу, у якій живете.
2.Розповідайте своїй дитині про випробування, що випали на долю ваших предків, з яких вони вийшли з гідністю.
3.Знайомте свою дитину з пам’ятками та історичними місцями нашої Батьківщини.
4.Разом із своєю дитиною надавайте посильну допомогу військовослужбовцям,що захищають кордони нашої Батьківщини.
5.Навіть якщо вам не хочеться у вихідний день йти з дитиною до музею чи на виставку, пам’ятайте,що чим раніше й регулярніше ви будете робити це, поки ваша дитина ще маленька,тим більше вірогідність того ,що вона буде відвідувати установи культури в підлітковому та зрілому віці.
6.Пам’ятайте,чим більше ви висловлюватимете незадоволення кожним прожитим днем, тим більше песимізму, незадоволення життям виражатиме ваша дитина.
7.Під час спілкування з дитиною, намагайтеся не лише оцінювати її навчальні та психологічні проблеми,але й позитивні моменти її життя(хто підтримує й допомагає їй, з ким хотіла б дружити і чому, які цікаві моменти були на заняттях у школі та позаурочний час) .
8.Підтримуйте прагнення дитини показати себе з позитивного боку,завжди говоріть їй : «Будь активним!», «Не бійся висловлювати свою думку!», «Проявляй ініціативу».
9 . Переглядайте з дитиною телепередачі,кінофільми,які розповідають про людей,що прославили нашу країну,позитивно оцінюйте їхній внесок у життя суспільства.
10.Виховуйте і своїй дитині ініціативність,активність,що допомагатиме їй у житті.
_________________________________________________________
30.10.2024
ОЗНАКИ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ В МАМ
У всіх нас бувають періоди стресу. Але іноді ми навіть не підозрюємо, наскільки виснажені, навіть якщо ті, хто нас оточують, говорять нам про це. Емоційне вигорання шкодить не тільки вам, але й вашому оточенню. На жаль, молоді мами звикли ігнорувати свої емоційні потреби, адже турбота про себе, задоволення своїх потреб, навіть базових (сон, їжа) сприймається жінкою як егоїзм. І, що ще гірше, прохання про допомогу розцінюється як слабкість.
Стереотип «сильної мами» шкодить жінкам. Бути сильною не означає працювати до фізичного та психічного виснаження. Подивіться на материнську силу з точки зору бізнесу: коли в компанії відкривається новий відділ, директор шукає хорошого менеджера, який стає керівником цього відділу. У свою чергу, він набирає штат співробітників, яким доручає роботу.
Бути «сильною мамою» означає бути хорошим керівником. Доручіть частину своєї щоденної роботи чоловікові, родичам або друзям. Це найкраще, що ви можете зробити і для себе, і для своєї сім'ї.
Розглянемо найбільш поширені ознаки емоційного вигорання у молодих мам.
Ознака № 1. Ви стаєте розсіяною
Зрозуміло, молоді мами через постійну зайнятість можуть забувати потрібну інформацію частіше, ніж зазвичай. Але якщо це трапляється постійно, це свідчить про емоційне вигорання. У таких випадках ви можете ставати надзвичайно розсіяними, втрачати речі й навіть забувати, що хотіли зробити або сказати. Чим раніше ви зрозумієте причину такої забудькуватості, тим швидше зможете собі допомогти.
Ознака № 2. Ви зриваєтеся на дитину й чоловіка
Останнім часом ви стали більш дратівливою, ніж зазвичай? Ви кричите на дитину, а потім шкодуєте про це, вважаючи, що в цьому не було необхідності? Ваш чоловік каже вам, що останнім часом у вас часто змінюється настрій? Можливо, ви схильні до емоційного вигорання.
Ознака № 3. Ви постійно відчуваєте втому
На питання про ваше самопочуття ви завжди відповідаєте, що втомилися? У кінці дня ви з останніх сил доповзаєте до ліжка, а на ранок все одно відчуваєте себе виснаженою? Безсумнівно, ви схильні до емоційного вигорання.
Ознака № 4. Ви стали менше уваги приділяти домашнім обов'язкам
Ви завжди готували дітям обід із трьох страв, але останнім часом кажете їм: «Візьміть щось у холодильнику?» Раніше ви годинами грали з дитиною, а тепер насилу витримуєте кілька хвилин? Ви відчуваєте провину через те, що не приділяєте достатньо уваги дітям? Це явна ознака емоційного вигорання. У вас немає сил подбати про себе, не кажучи вже про те, щоб бути зразковою матір'ю.
Як упоратися з емоційним вигоранням
Якщо ви вважаєте, що схильні до емоційного вигорання, використовуйте наведені нижче стратегії. Вигорання може трапитися з кожним, тому не думайте, що з вами щось не так. Не соромтеся звернутися по медичну допомогу й дотримуйтеся наступних рекомендацій:
-
Навчіться говорити «ні». Причиною вигорання може бути те, що ви завжди з усіма погоджуєтеся. Часто жінки почуваються ніяково, відмовляючи комусь. Не робіть цього. Якщо ви повністю виснажені, ваш емоційний стан може передатися вашим дітям. Навчіться говорити «ні».
-
Займайтеся йогою вдома. Якщо у вас немає можливості займатися йогою в спортивному залі, займайтеся цим удома з допомогою відеоуроку. Йога допомагає впоратися зі стресом й відновити енергію.
-
Пройдіть курс психотерапії. Емоційне вигорання може бути викликане неприємними подіями у вашому житті (такими як розлучення, хвороба, викидень, смерть близької людини тощо). У таких випадках може допомогти візит до психотерапевта.
-
Час від часу вимикайте телефон і комп'ютер. Якщо ви до самої ночі відповідаєте на електронні листи й СМС з робочих питань, це може викликати стрес і розлади сну. Вимикайте вечорами електронні пристрої, щоб забезпечити собі повноцінний відпочинок.
-
Заручіться підтримкою чоловіка. Більшість обов'язків з догляду за дітьми лягає на ваші плечі? Якщо так – варто поговорити з чоловіком й передати частину обов'язків йому. Якщо чоловік вам допомагає, але ви все одно вибиваєтеся з сил, попросіть допомоги у ваших батьків або скористайтеся послугами няні.
-
Не завищуйте своїх очікувань. Якщо ви думаєте, що завжди будете викладатися на 100 %, ви не зможете цього зробити й тільки заробите стрес. Це не означає, що потрібно розпустити дитину й дати їй повну свободу дій. Це означає, що потрібно піклуватися про себе. Давайте собі поблажки там, де це можливо, і не звинувачуйте себе за помилки.
-
Навчіться справлятися із занепокоєнням. Тривале або часте занепокоєння може призводити до емоційного вигорання. Справитися з занепокоєнням вам допоможуть заняття йогою або фізичні вправи. Також можна звернутися до психолога.
-
Ходіть до спортзалу, якщо у вас є така можливість. Ви зможете залишатися в гарній фізичній формі, розширити своє коло спілкування, на деякий час спрямувати увагу зі своїх сімейних обов'язків на щось інше.
-
Харчуйтеся повноцінно. Ваше харчування безпосередньо впливає на ваш настрій.
-
Допоможіть дитині впоратися з віковими проблемами. Якщо дитина страждає від фізичних або емоційних проблем, саме це може бути причиною вашого емоційного вигорання. Проконсультуйтеся з дитячим лікарем або психологом, щоб знайти оптимальне рішення.
Молодим мамам не варто легковажно ставитися до емоційного вигорання. Не соромтеся звертатися по допомогу. Не беріть на себе непосильну ношу – попросіть допомоги у близьких.
_________________________________________________________
20.10.2024
_________________________________________________________
10.10.2024
_________________________________________________________
30.09.2024
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ
Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:
– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
– не дозволяти дітям розводити багаття;
– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
– не дозволяти користуватися газовими приладами;
– не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;
– не залишати малолітніх дітей без нагляду;
– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);
– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
– не сушити речі над газовою плитою;
– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;
– не палити в ліжку.
Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!
Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.
При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».
_________________________________________________________
20.09.2024
______________________________________________________
10.09.2024
Як допомогти розвинути інтелект і мислення дитини
- Починайте вчити дитину з раннього дитинства – згідно з результатами досліджень, починати навчання дитини необхідно «з пелюшок». Для забезпечення успішного раннього розвитку малюка фахівці рекомендують батькам проявляти по відношенню до нього максимальну, повну любові та уваги чуйність, усувати стрес-фактори, розмовляти з малюком, співати йому й багато жестикулювати, використовувати числа й ритмічні ігри, створювати умови й допомагати розвитку тривимірного сприйняття і, звісно, прищеплювати любов до навчання.
- Читайте маляті книги – почніть читати, навіть якщо дитина ще не розуміє слів. Це стане для неї поштовхом у розвитку мовних навичок. Діти, яким читають книги з раннього віку, частіше набувають стійкий інтерес до читання, який залишається у них на все життя, вони добре вчаться у школі й домагаються успіхів у дорослому житті. Читання книг – це одне з найбільш важливих занять, яке робить дітей розумними.
- Розмовляйте з дитиною – це допомагає малюкові розвивати чудові мовні навички. Крім того, уважно слухайте, коли він щось каже. Так ви зможете заохочувати дитину до спілкування й допомагати розвивати швидкість мовлення.
- Стежте за тим, щоб дитина отримувала достатньо часу на сон – дослідження виявили взаємозалежність між кількістю сну й успішністю. Тривалі проблеми зі сном у дитини викликають інші серйозні й довготривалі проблеми.
- Виховуйте дитину читачем – любов до читання здатна принести величезну користь. Це одна з найважливіших якостей, яку ви можете розвинути у свого малюка для того, щоб він виріс розумним. Читання підсилює жагу до знань. Чим більше малюк дізнається із прочитаного, тим більше йому хочеться дізнатися ще. Якщо дитина починає читати в ранньому віці, вона стає добре підготовленою до розуміння складного матеріалу з математики, природничих наук, історії, техніки, механіки, політології та інших знань, необхідних для продуктивного життя.
- Залучайте малюка до гри – коли дитина грає, вона створює основу для розвитку своїх інтелектуальних, соціальних, фізичних та емоційних навичок. Коли вона грає з іншими дітьми, вона вчиться співвідносити свої ідеї, враження та почуття з досвідом і думкою інших дітей.
- Заохочуйте заняття спортом – фізичні вправи роблять дитину не тільки міцною, а й розумною! Заняття спортом підсилюють приплив крові до мозку і, відповідно, допомагають йому в будівництві нових клітин. Фізичні вправи корисні також для гостроти розуму дорослих людей, але більш тривалий вплив вони мають на мозок дитини.
- Зробіть музику частиною життя вашої дитини. Дослідження виявили, що слухання музики покращує пам’ять, увагу, мотивацію та здатність до навчання. Музика – це також ефективний спосіб зняття стресів, які мають руйнівну дію на мозок малюка. Навчання гри на музичному інструменті позитивно впливає на здатність мозку оперувати поняттями пропорції та просторово-часових відносин – основами абстрактної математики.
- Дайте дитині можливість бачити, що ви здійснюєте обдумані вчинки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Якщо дитина бачить, що ви читаєте книги, пишете, пишете музику або займаєтесь іншим видом творчості, вона буде наслідувати вас і у процесі цього ставати розумнішою.
- Обмежуйте час, який дитина проводить перед екраном телевізора – дитина взагалі не повинна дивитися телевізор у віці до двох років. Телебачення забирає в дітей час на більш важливі заняття для розвитку мозку, такі як ігри, спілкування та читання книг.
- Дозволяйте вашому юному інтелектуалу грати в розумні комп’ютерні ігри – кращі дитячі комп’ютерні ігри сприятимуть ознайомленню дитини з літерами, математикою, музикою, фонетикою й багато чим іншим. Вони також сприяють розвитку її зорово-моторної координації й готують до технологій майбутнього. Що ще більш важливо, дитина вчиться під час гри. Навчання, яке поєднується із задоволенням, подобається дітям найбільше.
- Давайте дитині нудьгувати – фахівці вважають, що дітям час від часу корисно нудьгувати. Уміння переносити нудьгу – це частина підготовки до дорослого життя. Дитина повинна вчитись отримувати задоволення від «спокійних роздумів» замість того, щоб неодмінно примушувати себе заповнювати свої дні активною діяльністю.
- Дозволяйте дитині ризикувати й зазнавати невдачі – діти, які не люблять ризикувати й зазнавати невдачі або відчувають особливий біль від падіння з велосипеда чи поразки у змаганнях, розвивають низьку самооцінку й набувають фобії і, насправді, самі перешкоджають власному творчому розвитку та навчанню. Намагайтесь не приходити дітям на допомогу занадто швидко. Нехай вони вирішують проблеми самостійно і, тим самим, навчаються на власному досвіді.
- Забезпечуйте дитину правильним харчуванням – здорове харчування має велике значення для розвитку інтелекту дитини. Важливо забезпечити малюка правильним харчування ще при вагітності. У дітей старшого віку харчування з підвищеним вмістом білків (споживання яєць, риби, м’яса) покращує увагу, розуміння й інтелект. Вуглеводи дають мозку «паливо», необхідне для розумових процесів. Краще отримувати вуглеводи із цільних зерен і фруктів. Оброблені вуглеводи й цукор погано впливають на тривалість концентрації уваги, здатність зосереджуватись і рівень активності. Вітаміни та мінерали також дуже важливі.
- Взаємодійте з вашою дитиною, грайте з нею й допомагайте їй відчувати себе зігрітою увагою та піклуванням. Учені помітили, що діти, яких батьки не обіймають, не притискають до себе, з якими не граються, яких не люблять, часто відчувають затримку в інтелектуальному розвитку. Також доведено, що немовлята, яких не носять на руках і не приділяють уваги, погано ростуть, страждають на депресію і, врешті-решт, помирають. З іншого боку, багато досліджень показують, що любов, обійми, взаємодія й ігри з дитиною мають потужний позитивний вплив на розвиток її інтелекту. Ніжний зв’язок, сформований між вами й дитиною, ваша взаємодія з нею забезпечують основу для розвитку кращих навичок мислення.
- Допомагайте малюкові розвивати наполегливість. Наполегливість – це готовність домагатись довгострокових цілей своєю працею, цілеспрямованістю й витримкою. Вважається, що наполегливість відрізняє успішну людину від невдахи та є більш важливою рисою характеру для досягнення успіху, ніж уроджений талант або інтелект. В якості способу навчання наполегливості діліться з дитиною прикрощами й розчаруваннями, які ви відчували й долали.
- Хваліть дитину за старанну роботу, а не за те, що вона «розумна» – коли ви хвалите дитину за докладені зусилля, ви допомагаєте їй відчути контроль над власним успіхом. Похвала за прояв інтелекту відбиває в малюка бажання виконувати складні завдання, тому що невдача може не відповідати його оцінці самого себе як розумної людини. Крім того, хвалити треба періодично, а не постійно, щоб старанність дитини не ґрунтувалась виключно на нагородах, що включають похвалу.
- Розвивайте в дитини мислення зростання –учені вважають, що дітей треба надихати розглядати навчання як процес, який допомагає їм розвиватись і ставати в чомусь кращими й не сприймати свій інтелект величиною постійною й незмінною. Коли дитина зазнає невдачі, вона повинна бачити в ній можливість для зростання, замість того, щоби вважати себе невдахою.
- Намагайтесь не піклуватися про дитину й не опікуватись нею надмірно – якщо, звісно, ви хочете, щоб вона стала лідером. Крім того, пропонуйте дитині виконувати завдання, які вимагають терпіння, щоб вона привчалась до дисципліни.
- Використовуйте гроші як один з виховних інструментів – експерти кажуть, що «підкуп» дитини з метою пробудження її мотивації – це цілком нормальна виховна стратегія. Спитайте в дитини, що їй більше подобається як стимул. Іноді гроші або матеріальні цінності бувають не так важливі для малюка, як, наприклад, відео — або комп’ютерні ігри. Однак не можна підкуповувати дитину з метою контролю над нею або припинення неприйнятної поведінки.
- Давайте дитині більше часу для відкритих, вільних занять замість того, щоби ставити її в рамки чіткого розкладу. Згідно з дослідженням, діти, в яких є достатньо часу на неструктуровані заняття та ігри, демонструють високий рівень виконавчих функцій мозку, і навпаки. Виконавчі функції дуже допомагають дітям у повсякденному житті, до того ж різними способами: від здатності гнучко й оперативно переключатися з одного заняття на інше й не зациклюватися на чомусь до вміння стримуватись і не кричати у стані гніву, відкладати отримання задоволення. Виконавчі функції дитини пророкують такі важливі показники, як успішність, здоров’я, добробут і схильність до криміналу на роки й навіть десятиліття.
- Не контролюйте дитину на мікрорівні – не виправляйте її постійно. Нехай вона досліджує навколишній світ самостійно, щоб розвивати творче та інноваційне мислення.
- Давайте дитині завдання на кухні – це не тільки навчить її готувати, але й покращить її математичні та рухові навички (тобто моторику).
- Дослідження виявили, що в сім’ях, де батько активно залучається до домашніх справ, виростають доньки, здатні вибирати з більш широкого спектра варіантів кар’єри й професійної самореалізації на відміну від сімей, де домашні обов’язки розподіляються несправедливо.